"З урахуванням восьмого пакету санкцій і раніше введених обмежень під заборону потрапили чорні метали і вироби з них, водночас обмеження не стосуються чавуну та феросплавів. Окрім того, нові обмеження на імпорт набувають чинності з 30 вересня 2023 року, а окремих сталевих напівфабрикатів – із 1 квітня, і навіть із 1 жовтня 2024 року", – пише портал.
У GMK Center пояснили, що в ЄС розташовані перекатні заводи, зокрема російських компаній, що працюють на імпортних напівфабрикатах. Тому європейські перекатники виступили передусім проти заборони імпорту слябів із Росії.
"Хоча санкції прямо забороняють імпорт сталевої продукції, яку виробляють у третіх країнах із російської сталі, але незрозумілим є механізм контролю, а його потенційна ефективність викликає сумніви. Окрім того, Росія зможе нарощувати експорт чавуну, на який санкції не поширюються. Тобто російський чавун можна буде експортувати як до країн ЄС, так і до Туреччини, Китаю та інших країн, які зможуть постачати в ЄС продукцію, виготовлену з російського чавуну. До того ж зростання експорту російського чавуну можливе за будь-якого сценарію", – резюмує видання.
Єврокомісія ініціювала розширення санкцій проти імпорту російської металургії, але група європейських прокатних заводів, яка назвала себе EU Reroller Forum, висловила незгоду із цим рішенням. Про позицію заводів писав профільний портал Kallanish.
Як зазначало агентство "РБК-Україна", у EU Reroller Forum входять підприємства, прямо або опосередковано пов'язані з Росією, – наприклад, у компанії Marcegaglia є металургійний завод у місті Владимир, а NBH є спільним підприємством російського NLMK та Агентства з управління фінансовими інвестиціями бельгійського регіону Валлон.