+5 Київ
"Головний ризик – це посилення інфляції. Переважна частина імпорту – це товари першої необхідності, ліки, пальне, добрива – дефіцитна продукція, яка не виробляється в Україні і яку неможливо замістити. Тобто введення імпортного збору лише призведе до подорожчання зазначених товарів, дефіциту, зростання загального рівня інфляції та не матиме позитивного впливу на вітчизняних товаровиробників", – зазначає агентство.
Окрім того, загальне запровадження додаткового імпортного збору загрожує зростанням обсягів контрабанди, збільшенням тінізації економіки. Це також не сприятиме зростанню конкурентоспроможності вітчизняних виробників, попереджають опитані журналістами аналітики. Водночас, зазначають вони, уряд не допрацьовує щодо наявних альтернатив.
"Зокрема – уряд не використовує інструментів торговельного захисту вітчизняних товаровиробників (антидемпінгових, спеціальних, компенсаційних мит), спрямованих на обмеження не всього імпорту, а саме недобросовісного імпорту, який завдає шкоди вітчизняним виробникам аналогічної продукції. Фактично з кінця минулого року не проводяться засідання Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, які зазвичай проводяться раз на місяць. Без проведення засідань не приймаються важливі рішення щодо запровадження захисних мит чи порушення відповідних торговельних розслідувань за зверненнями українських підприємств", – зазначає редакція.
Отже, уряд не використовує інструментарій, який дає можливість обґрунтовано на підставі фактів застосувати додаткові імпортні мита, котрі б дали змогу обмежити недобросовісний імпорт, захистити вітчизняних виробників і сприяли б збільшенню митних платежів до бюджету, вважають автори.
"Ураховуючи відсутність прозорості та наявність значних ризиків від запровадження додаткового імпортного збору до всього імпорту, та ще й у такому значному розмірі, варто залучити громадськість та бізнес до обговорення цього питання. Також необхідно активніше використовувати наявні інструменти, які є в розпорядженні уряду", – резюмує агентство.
