+16 Київ
У Міністерстві енергетики роз'яснили, що означають плани з корпоратизації держкомпанії "Енергоатом". У повідомленні на сайті 6 жовтня Міненерго зазначило, що формулювання наради від 27 жовтня стали причиною помилкової інтерпретації в деяких ЗМІ і "навіть представниками "Енергоатому".
"Протокол наради у прем'єр-міністра Дениса Шмигаля від 27 жовтня, присвяченій питанням підготовки корпоратизації НАЕК "Енергоатом", дійсно містить словосполучення "приватна власність" у контексті ядерних установок, що стало підставою помилкової інтерпретації деякими ЗМІ та навіть представниками "Енергоатому" як можливість володіння приватними особами. Це не так. Представникам енергетичної галузі, зокрема і в "Енергоатомі", відомо, що корпоратизація і перетворення держпідприємства на приватне акціонерне товариство (ПрАТ) у даному разі передбачатиме, що 100% акцій будуть у власності держави", – ідеться в повідомленні.
Міністерство цитує представників "Енергоатому", які ще 2015 року відповідали на запитання про корпоратизацію і говорили, що вона необхідна для залучення іноземних інвестицій та повноцінної участі АЕС в енергоринку.
"Шлях корпоратизації пройшли вже "Укргідроенерго", яке 16 років тому перетворено з ДП на ПрАТ, а також "Укренерго", яке минулого року також набуло статусу ПрАТ. Тож приватне акціонерне товариство – це не приватизація. Так само, як "Укргідроенерго" й "Укренерго", "Енергоатом" був і залишатиметься у власності держави, з усіма ядерними установками. До того ж у січні 2020 року уряд вніс "Енергоатом" до переліку державних активів, які не підлягають приватизації, що зайвий раз підтверджує абсурдність чуток про його приватизацію", – підкреслили у пресслужбі Міненерго.
Водночас процес передання майна "Енергоатому" з державного підприємства в акціонерне товариство потребує низки технічних заходів, зокрема тимчасового зняття обмежень щодо передання ядерних установок та ядерних матеріалів, зазначили в міністерстві.
"У протоколі в п. 2 чітко вказано, що обмеження знімаються й одразу вводяться назад. Тому знов жодних підстав говорити про відчуження майна немає. Цей пункт дослівно звучить так: "Погодитися з пропозицією ТОВ "Делойт і Туш" щодо моделі здійснення корпоратизації державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", яка передбачає внесення майна державного підприємства, у тому числі ядерних установок і ядерних матеріалів, що зараз перебувають у державній власності, відповідно до законодавства до статутного капіталу новоутвореного акціонерного товариства, розроблення законопроєкту щодо скасування заборони на внесення майна державного підприємства до статутного капіталу акціонерного товариства та встановлення обмежень на розпорядження цим майном, зокрема його відчуження та використання", – ідеться в повідомленні.
Отже, приватизація як "Енергоатому" загалом, так і його ядерних установок неможлива, а поширення і нагнітання такої інформації має вигляд "навмисної інформаційної диверсії проти держкомпанії", підкреслили в Міненерго.
"Що стосується 5-го пункту протоколу, який формально звучить так: "Вивчити міжнародний досвід у частині передачі з державної у приватну власність ядерних установок". Тут аналогічно під поняттям приватної власності мається на увазі приватне акціонерне товариство зі 100% акцій держави. Виходячи з вищевикладеного, просимо експертів, журналістів і представників "Енергоатому" не гратися словами заради хайпу, не поширювати дезінформацію, а за необхідності – звертатися безпосередньо в Міненерго за роз'ясненнями", – підсумували у пресслужбі міністерства.
Голова експертної ради Міненерго Сергій Чех у коментарі УНН звернув увагу на те, що приватизувати "Енергоатом" не дозволяє законодавство.
"У нас жорстке законодавство, яке відповідає світовим вимогам. Єдиним оператором, який може безпечно і надійно експлуатувати ядерні установки, є "Енергоатом". Персонал цієї державної компанії має особисті ліцензії на виконання певних робіт. Тому інформація про приватизацію – це штучна спекуляція", – сказав експерт.
За його словами, останнім часом у ЗМІ з'являється дуже багато спекуляцій щодо атомної галузі і нібито обмежень генерації "Енергоатому", які насправді не відповідають дійсності. Чех зазначив, що "Енергоатом" мав додатково наростити виробництво електроенергії взимку, але не зміг цього зробити через зрив ремонтної кампанії.
"Посилалися на брак коштів. Але є багато інших причин, наприклад, зриви тендерів і неритмічне постачання матеріалів і запчастин. А це вже організаційне, а не фінансове питання", – зазначив він.
Чех висловив здивування, що керівництво "Енергоатому" преміює себе в той час, як держкомпанія скотилася у збитки в розмірі 5,3 млрд грн, хоча торік компанія була прибутковою.
Агентство пише, що за час карантину премії отримали в.о. президента "Енергоатому" Петро Котін (зарплата у квітні – травні становила 420 тис. грн), його заступники Герман Галущенко (зарплата в серпні – 278 тис.), Якоб Хартмут (зарплата в серпні – 255 тис.). Премію отримав в.о. генерального директора ВП "Енергоатом-Трейдинг" Максим Зорін, відповідальний за реалізацію стратегії продажів електроенергії "Енергоатомом" на ринку "на добу наперед".
Журналісти підкреслюють, що преміювання збіглося з часом, коли за "Енергоатомом" стали помічати махінації на ринку, "зокрема штучний продаж атомної електроенергії бізнесу за безцінь. Серед покупців електроенергії "Енергоатому" – бізнес Ігоря Коломойського".
"Також повідомляли, що "Енергоатом" блокував антикорупційну перевірку НАЗК, а тепер блокує призначення наглядової ради. Водночас керівництво "Енергоатому" готує угоду з росіянами на 73 млрд грн щодо добудови Хмельницької АЕС", – ідеться в повідомленні УНН.
