$39.39 €42.33
menu closed
menu open
weather +18 Київ

Адвокат: Обвинувачення проти Вілкула – дуже груба і непрофесійна робота прокуратури

Адвокат: Обвинувачення проти Вілкула – дуже груба і непрофесійна робота прокуратури Олег Бабич: У цьому провадженні ще не зібрано достатніх доказів, щоб виносити підозру Вілкулу, я навіть не впевнений, що тут мала місце подія злочину
Фото: Олег Бабич / Facebook

За примушування свідка прокурором або слідчим до надання свідчень із використанням знущань Кримінальний кодекс передбачає до восьми років позбавлення волі, заявив адвокат нардепа від Опозиційного блоку Олександра Вілкула Олег Бабич. Юрист переконаний, що слідчі під тиском здобули свідчення свідка у цій справі, а також незаконно прослуховували телефон Вілкула.

У справі проти нардепа від Опозиційного блоку Олександра Вілкула прокуратура тисне на свідків і здобуває докази в незаконний спосіб, заявив адвокат політика, керівний партнер адвокатського об'єднання "Лекс енд Баклер" Олег Бабич у коментарі агентству "РБК-Україна".

Під час розгляду подання генпрокурора регламентним комітетом Верховної Ради один із свідків – екс-голова Дніпропетровської райдержадміністрації Вадим Кобиляцький – заявив, що давав свідчення під тиском.

"Дуже груба і непрофесійна робота обласної прокуратури, яка повністю підставляє їх начальство в Києві. Кримінальний кодекс дає чітку оцінку тяжких злочинних діянь –  примушування прокурором або слідчим до дачі свідчень із використанням знущань тягне покарання до восьми років позбавлення волі, – зазначив захисник. – Як адвокат можу запевнити, що на адресу свідка прозвучала конкретна, пряма і незаконна загроза з боку прокурора. Прокурор не має права допускати, тим більше публічно, висловлювань на адресу свідка – якщо будеш розповідати, як із тебе вибивали свідчення, ми тебе залучимо за дачу неправдивих показань. Це цинічний шантаж".

Він додав, що земля, яку, за версією слідства, Вілкул незаконно передав гірничо-збагачувальному комбінату, і зараз залишається у власності держави, а прокуратура хоче "вивести з державної власності близько 20 гектарів землі, а потім фактично подарувати приватній фірмі".

"Чому на найвищому рівні, в парламенті, або навіть за місцем, у сільській раді, де всі один одного знають, не чули про нібито скривджених колгоспників? Тому що їх не існувало ні тоді, в 2000 році, ні в 2011 році, коли Дніпропетровська державна адміністрація, якою керував Вілкул, передала землю в оренду на п'ять років тому ж промисловому гірничо-збагачувальному комбінату. Комбінат і зараз орендує цю землю", – заявив адвокат.

Крім того, на засіданні регламентного комітету з'ясувалося, що рішення про вилучення землі колгоспу в державну власність ухвалив не Вілкул у 2011 році, а Верховна Рада ще в 1999 році. Парламент і передав у 1999 році її в оренду Орджонікідзевському гірничо-збагачувальному комбінату. Після цього ще двічі – у 2011-му і 2016 роках – облдержадміністрація передавала саме цю землю комбінату в оренду. Земля досі є державною власністю.

Інший адвокат Вілкула, Олексій Баганець, зазначив, що представники потерпілих намагаються переконати орган досудового розслідування в тому, що земля "належить "правонаступникам"  давно ліквідованого колгоспу, які невідомо звідки з'явилися" .

"Саме цей факт необхідно дослідити у процесі досудового розслідування, а не готувати необґрунтовану підозру народному депутату, як про це неодноразово на засіданні комітету погрожував генпрокурор", – переконаний Баганець. "РБК-Україна" зазначає, що раніше адвокат захищав у судах генпрокурора Юрія Луценка.

"На моє глибоке переконання, у цьому провадженні ще не зібрано достатніх доказів, щоб виносити підозру Вілкулу, я навіть не впевнений, що тут мала місце подія злочину. А після того, як захисту нададуть матеріали кримінального провадження для ознайомлення, ми дізнаємося ще більше невигідної для органу досудового розслідування інформації, в тому числі і щодо самих "постраждалих", і їх так званих "представників", – додав він.

За вибивання свідчень із Кобиляцького силовиків можуть притягнути до відповідальності, підкреслив юрист.

"Слідчий та прокурор, які таким чином завідомо незаконно затримували Кобиляцького, застосовували до нього ці незаконні методи, штучно створюючи докази обвинувачення, можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за ст. ст. 371 і 372 КК України за завідомо незаконне затримання та притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності, звичайно, у разі доведеності їх вини", – заявив Баганець.

Слідчі незаконно прослуховували телефон Вілкула та моніторили з'єднання його з іншими абонентами, що є порушенням прав народного депутата на недоторканність, підкреслив адвокат.

"Тим більше, я більш ніж упевнений, що при цьому як мінімум ініціатори (слідчий і прокурор), які готували таке подання, вчинили службове підроблення, внісши до суду завідомо неправдиву інформацію, доповнивши нинішній номер Вілкула, який належить зовсім іншому фігуранту і в іншому кримінальному провадженні", – сказав юрист і додав, що районний суд міста Києва зобов'язав правоохоронців розпочати розслідування щодо цього.

Вілкул був головою Дніпропетровської обласної державної адміністрації з березня 2010 року до грудня 2012-го, після до лютого 2014 року він обіймав посаду віце-прем'єра. З листопада 2014 року – нардеп від Опозиційного блоку.

Подання щодо Вілкула генпрокурор Юрій Луценко вперше передав до Ради 25 травня. 19 червня у регламентному комітеті Ради заявили, що його члени не дістали відповіді на свої запитання щодо цього подання, тому повернули документи спікеру парламенту Андрію Парубію, щоб він звернувся до генпрокурора по відповідні роз'яснення. 18 вересня Луценко повторно вніс подання на Вілкула.

Нардеп заявив, що обвинувачення проти нього сфальсифіковано, "щоб збити його зі всіх виборів". Він підкреслював, що закони, на які посилається прокуратура, зокрема Земельний кодекс, припинили свою дію ще у 2001 році. Нардеп також показав членам комітету рішення Нікопольського суду, яке, за його словами, свідчить про прослуховування телефону без дозволу парламенту, повідомляє агентство "Інтерфакс-Україна".

За підсумками засідання 8 жовтня регламентний комітет Верховної Ради відклав публікацію свого рішення на два дні. 11 жовтня комітет опублікував свої висновки.

У рішенні комітету сказано, що "докази в поданні ґрунтуються на припущеннях та на показаннях, які було здобуто в незаконний спосіб".