0 Київ
Будь-які спроби української влади законодавчо регулювати інтернет є сміховинними. Таку думку виданню "ГОРДОН" висловив голова Суспільного телебачення України Зураб Аласанія, коментуючи законопроєкт "Про медіа", співавтором якого є нардеп від "Слуги народу" Олександр Ткаченко.
"Я підтвердив би конспірологічну теорію, що законопроєкт [міністра культури, молоді та спорту Володимира] Бородянського про дезінформацію став ширмою для законопроєкту Ткаченка "Про медіа". Лише додам, що Бородянський, схоже, не знав, що його законопроєкт використовують як ширму, а просто працював із поставленим завданням. У підсумку законопроєкт про дезінформацію тепер скеровано на доопрацювання, натомість законопроєкт "Про медіа" зареєстровано у Верховній Раді і винесено на перше читання. Я був на засіданні парламентського комітету, де обговорювали законопроєкт "Про медіа". Засідання було нібито відкритим, водночас слова нікому особливо не давали, лише опозиція і чинна влада лаялися між собою. Були спроби громадських організацій протистояти законопроєкту, але це нічим не закінчилося: законопроєкт Ткаченка зареєстрували у Верховній Раді", – зазначив співрозмовник.
За його словами, у законопроєкті "Про медіа" методи регулювання телебачення перенесено на інтернет.
"Щодо змісту законопроєкту "Про медіа". Там дійсно методи регулювання телебачення перенесено на інтернет. Зроблено це не від великого розуму. Згадайте, як нинішні телевізійники у принципі працюють з інтернет-простором – тим самим YouTube або соцмережами. У більшості випадків вони тупо переносять телепродукт в інтернет навіть без зміни формату. Тобто працюють в інтернеті за правилами телевізора і своїх уявлень про смаки телеаудиторії. Такий підхід погано працює в мережі, де принципово інші правила. Інтернет у принципі не працює за правилами українських телевізійників або українських парламентаріїв. Тому будь-які спроби законодавчо регулювати інтернет є сміховинними", – заявив Аласанія.
Він припускає, що нинішня українська влада намагається контролювати блогерів.
"Якісь юридичні ухвали про інтернеті давно варто було внести в українське законодавство, у нас там досі існує тільки радіо і телебачення – і все, крапка. Але те, як це вносять через законопроєкт "Про медіа", дуже сумнівно. Є відчуття, що нинішня влада (як, утім, і будь-яка) дуже хоче повністю контролювати інтернет і блогерів. Це смішні спроби, нічого в них не вийде. Чому не можна голосувати за законопроєкт "Про медіа" в його нинішньому вигляді? Та тому, що нічого у вас не вийде! Не вийде навіть не політично, а на побутовому прагматичному рівні. Розумію, що влада полює на анонімні Telegram-канали, яких зараз багато, і на недружні сайти. Але технології так швидко розвиваються, що жоден закон за ними не встигне. Хочу подивитися, як цим законопроєктом вони змусять засновника Telegram Павла Дурова розкрити власників тих чи інших Telegram-каналів", – сказав співрозмовник.
Він вважає, що законопроєкт "Про медіа" підтверджує відсутність в Україні нормальної судової системи.
"Що загрожує сайтам і блогерам у разі набуття чинності закону Ткаченка "Про медіа"? Є вираз: суворість закону компенсується необов'язковістю його виконання. Влада хоче покарати цим законопроєктом своїх конкретних ворогів в інтернеті. Напевно, це навіть вдасться в окремих точкових випадках, але не більше. По суті, законопроєкт "Про медіа" зайвий раз підкреслив одну з найбільших проблем в Україні – відсутність судової системи як такої. Тобто законопроєкт своїми загальними фразами і нечіткими формулюваннями фактично дозволяє тим чи іншим посадовцям у ручному режимі через суд блокувати небажаний сайт. Дозволяє за допомогою телефонного права розбиратися з конкретними ворогами в особі онлайн-медіа. По суті, законопроєктом "Про медіа" влада сама консервує систему ручного управління судами", – резюмував Аласанія.
8 листопада 2019 року президент України Володимир Зеленський підписав указ "Про невідкладні заходи щодо проведення реформ і зміцнення держави", яким доручив Кабінету Міністрів України розробити законопроєкти, що стосуються врегулювання діяльності медіа в Україні, зокрема передбачивши "положення щодо вимог та стандартів новин", механізми запобігання розповсюдженню недостовірної, спотвореної інформації, її спростування, а також заборону фізичним та юридичним особам держави-агресора володіти або фінансувати медіа в Україні.
Законопроєкт №2693 "Про медіа" авторства нардепів від "Слуги народу" (серед них – Олександр Ткаченко) уже подано до Верховної Ради, зараз його обговорює громадськість. Документ має регулювати діяльність телебачення, радіо, преси, онлайн-медіа, стримінгових сервісів і платформ загального доступу до інформації.
Згідно із проєктом порядку денного Ради, його мають розглянути в період із 18-го до 21 лютого.
5 лютого парламентський комітет із питань свободи слова рекомендував ухвалити законопроєкт "Про медіа" в першому читанні.
На думку експерта Інституту масової інформації Оксани Романюк, якщо законопроєкт "Про медіа" проголосують у нинішньому вигляді, відбудеться "консервація олігархату в медіасфері, не буде жодних якісних змін".
Голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко вважає, що з ухваленням цього законопроєкту Національній раді з питань телебачення і радіомовлення нададуть виняткові повноваження заборонити будь-яке ЗМІ або блогера.
Голова правління Національної асоціації українських медіа Тетяна Котюжинська не відкидає, що в разі набуття чинності закону "Про медіа" в Україні виживуть тільки олігархічні ЗМІ.
Законопроєкт про дезінформацію, який передбачає адміністративну та кримінальну відповідальність за поширення недостовірних даних засобами масової інформації, голова Мінкульту Володимир Бородянський презентував 17 січня.
Згідно із проєктом цього закону, відстежувати публікації у ЗМІ, що містять ознаки дезінформації, потрібно буде уповноваженому з питань інформації, якого призначає Кабінет Міністрів.
