Бірюков назвав "виродками" українських військових, які голосували за Зеленського. Згодом видалив пост

Бірюков назвав "виродками" українських військових, які голосували за Зеленського. Згодом видалив пост Бірюков: Мене позбавили права на особисту думку? Я не держслужбовець, не службовець, не депутат тощо
Фото: Максим Голубєв / Facebook

Колишній радник п'ятого президента України Петра Порошенка Юрій Бірюков заявив, що пост, у якому він назвав "виродками" українських військових, що голосували на президентських виборах за Володимира Зеленського, пов'язаний із заявою глави держави про спільне патрулювання на Донбасі, а не з тим, що він "ненавидить Збройні сили України".

Колишній радник п'ятого президента України Петра Порошенка Юрій Бірюков назвав у Facebook бійців Збройних сил України, які на президентських виборах голосували за Володимира Зеленського, "виродками".

"[Президент України Володимир] Зеленський цілком серйозно запропонував розглянути ідею спільного патрулювання, ага. Силами ЗСУ, ОБСЄ та сепарами. Разом весело крокувати. Тобто про жодне роззброєння вже й не йдеться. Тобто про жодну єдину державу Україна він уже не згадує. Хочу побажати кожному виродку зі складу ЗСУ, який навесні минулого року проголосував за Зеленського, вічно бути у спільному патрулюванні із сепарами", – написав він.

Скриншот: Юрий Бирюков / Facebook Скріншот: Юрий Бирюков / Facebook

Згодом Бірюков видалив пост.

У коментарі "Обозревателю" ексрадник Порошенка сказав, що не хотів своїм постом образити Збройні сили України.

"Мене позбавили права на особисту думку? Я не держслужбовець, не службовець, не депутат тощо. Верховний головнокомандувач, який прийшов до влади, зокрема, завдяки голосуванню військовослужбовців, сказав, що він у принципі не проти спільного патрулювання ЗСУ, ОБСЄ та представників "ДНР" і "ЛНР". Пост був пов'язаний саме з цим, а не з тим, що я ненавиджу Збройні сили України", – заявив він.

Бірюков стверджує, що протягом "п'яти з половиною років показав, наскільки поважає ЗСУ".

15 лютого Зеленський заявив на "Українському ланчі" в Мюнхені, що Київ погоджується на спільний контроль території ОРДЛО з "представниками тимчасово окупованих територій" та ОБСЄ як умову для проведення місцевих виборів на Донбасі. "Хто може гарантувати безпеку [на окупованій території]? Ми бачимо, що це спільні патрулі. Я порушував це питання на нормандській зустрічі, зараз ми обговорюємо це в Мінську. Я думаю, що у нас є можливість дотиснути, тобто там будуть як українці, так і представники тимчасово окупованих територій, так і ОБСЄ", – говорив президент.

Росія розпочала збройну агресію на сході України у квітні 2014 року, невдовзі після анексії Криму. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на надані Україною факти і докази.

У 2014–2015 роках було підписано Мінські угоди про врегулювання конфлікту на Донбасі. Серед іншого в документі йдеться про те, що Україна має повернути контроль над неконтрольованою ділянкою кордону із РФ після проведення виборів в окремих районах Донецької та Луганської областей.

Україна, зі свого боку, наполягає, що вибори мають відбутися після виведення російських військ та найманців і повернення кордону під контроль уряду.

На зустрічі "Нормандської четвірки" у грудні 2019 року лідери України, Франції, Німеччини і Росії домовилися, що варіанти проведення місцевих виборів в ОРДЛО обговорюватиме тристороння контактна група. Напрацювання мають презентувати лідерам країн на наступній зустрічі, запланованій на березень 2020 року.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати