+6 Київ
Найчастіше на співбесіді під час переатестації появу дорогого майна у своїх деклараціях прокурори пояснювали "отриманням дорогих подарунків від батьків, тещ, тестів, інших родичів". Про це 26 грудня розповів генпрокурор Руслан Рябошапка, повідомляє "theБабель".
Під час останнього етапу переатестації прокурорам ставили запитання, пов'язані з добропорядністю.
"Усе проходило в рамках жорстких правил, кожному з кандидатів або прокурорів надавалася можливість відповісти на всі запитання, які виникали у членів атестаційної комісії, ці запитання вони отримували заздалегідь. Навіть якщо під час співбесіди у кандидата не було необхідних документів, співбесіда могла бути зупинена, щоб дати людині час знайти документи та надати всі необхідні докази", – розповів Рябошапка.
Член комісії, заступник генерального прокурора Віктор Чумак додав, що, якщо прокурор не міг пояснити наявність доходів, а майно перевищувало його заробітки за останні 20 років, комісія залишала за собою право вважати, що майно нажито недобропорядним способом.
"Та людина, яка не могла пояснити отримання доходів, не може працювати в прокуратурі", – зазначив Чумак.
За його словами, комісія також аналізувала матеріали всіх проваджень, із якими працював прокурор, і якщо прокурор не міг пояснити, чому він брав участь у тій чи іншій справі, у комісії виникали сумніви в його доброчесності.
"Ви всі пам'ятаєте бабусю [колишнього заступника начальника департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генпрокуратури України Дмитра] Суса (він користувався автомобілем Audi Q7, зареєстрованим на його бабусю. – "ГОРДОН"). А у нас ще був дідусь, який, не маючи прав на керування автомобілем, володів двома авто люксового класу: BMW Х5 і Х6", – розповів Чумак.
Рябошапка нагадав, що з 1339 прокурорів після проходження всіх процедур переатестації – тесту на законодавство, оцінки здібностей, перевірки на доброчесність – у ГПУ залишилося 610 прокурорів.
Верховна Рада 19 вересня ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт №1032 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури".
Законопроєкт подав до Верховної Ради 29 серпня президент України Володимир Зеленський, у першому читанні його затвердили 10 вересня.
Глава держави запропонував створити Офіс генерального прокурора замість Генеральної прокуратури; у глави офісу будуть перший заступник і заступники, серед яких – керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Також Зеленський ініціював ліквідацію військової прокуратури як самостійного структурного підрозділу.
До нової системи прокуратури увійдуть Офіс генпрокурора, обласні та окружні прокуратури (нині – регіональні та місцеві), а також САП. В обласних і окружних прокуратурах можуть створювати спеціалізовані прокуратури. Передбачено, що прокурорів, які в день набуття законом чинності обійматимуть посади в ГПУ, регіональних, місцевих та військових прокуратурах, можуть перевести на посаду прокурора в Офісі генпрокурора, обласних та окружних прокуратурах тільки в разі успішного проходження атестації.
Діяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів буде зупинено до 1 вересня 2021 року. Максимальну кількість співробітників прокуратури в Україні буде скорочено з 15 до 10 тис.
Закон набуває чинності наступного дня після опублікування, крім деяких положень, які почнуть діяти після початку роботи Офісу генпрокурора.
23 вересня закон про реформу прокуратури підписав голова Верховної Ради Дмитро Разумков. Цього ж дня документ повернувся до парламенту з підписом президента.
Офіс генерального прокурора України розпочне свою роботу з 2 січня 2020 року.
