Геращенко про справу Шеремета: Жодного необґрунтованого переслідування військових і волонтерів немає G

Затримання підозрюваних у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета не означає переслідування українських військових та волонтерів, сказав у коментарі виданню "ГОРДОН" заступник глави МВС Антон Геращенко.

"Коли у правоохоронних органів є достатньо підстав вважати, що конкретну особу обґрунтовано підозрюють у скоєнні злочину, вони її затримують. Це передбачає кримінальний процес. Людині оголошують підозру, потім суд обирає запобіжний захід, і впродовж судового процесу сторона обвинувачення надає докази провини цієї особи чи осіб, а сторона захисту доводить їхню невинуватість. Відповідно наша позиція така: ми зібрали достатньо доказів, щоб оголосити підозру затриманим особам. Подальшу їхню долю визначатимуть у суді. Жодного необґрунтованого переслідування військових і волонтерів немає", – зазначив Геращенко.

Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві внаслідок підриву машини, яка належала співзасновниці видання "Українська правда", цивільній дружині журналіста Олені Притулі. Прокуратура кваліфікувала інцидент як умисне вбивство, вчинене у спосіб, небезпечний для життя багатьох людей.

Слідство розглядало чотири версії мотивів убивства Шеремета: професійну діяльність, особисті неприязні стосунки, дестабілізацію ситуації в Україні, убивство через помилку (замість Притули). У лютому 2017 року пріоритетною версією правоохоронців була журналістська діяльність Шеремета. Зараз основною версією вбивства поліція вважає дестабілізацію ситуації в Україні. Генеральний прокурор Руслан Рябошапка підкреслив, що слідство ще не виявило замовників убивства.

12 грудня міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков повідомив про затримання підозрюваних у причетності до вбивства Шеремета. На терміновому брифінгу заступник голови Нацполіції Євген Коваль назвав імена ймовірних причетних до вбивства: медсестра одного з парашутно-десантних батальйонів Яна Дугарь, музикант і доброволець Андрій Антоненко, хірургиня лікарні "Охматдит" і волонтерка Юлія Кузьменко й подружжя учасників АТО – Владислав та Інна Грищенки.

За його словами, вибухівку в автомобіль закладали Кузьменко та Антоненко. Поліцейський зазначив, що за час АТО Кузьменко придбала будинок і два автомобілі. У ніч на 13 грудня її затримали.

За версією правоохоронців, Антоненко захопився ультранаціоналістичними ідеями і для дестабілізації вирішив убити Шеремета. Антоненко залучив до злочинної групи Дугарь і Кузьменко, останні проводили підготовку й розвідку для вчинення злочину.

На брифінгу серед фігурантів справи було згадано ветерана АТО Івана Вакуленка. 7 листопада видання INSIDER писало, що він отримав 16 жовтня повістку на призначений на 21 жовтня допит у справі Шеремета, а 18 жовтня сестра ветерана виявила його тіло з раною голови. За даними видання, обставини смерті Вакуленка можуть свідчити про спробу "повісити" на нього вбивство Шеремета.

13 листопада суд відправив Дугарь під цілодобовий домашній арешт.