+16 Київ
Липневий саміт у Гельсінкі, на якому президент Росії Володимир Путін зустрівся з американським колегою Дональдом Трампом, став для глави Кремля "самітом утрачених стратегічних можливостей". Таку думку в статті для ZN.UA, опублікованій 10 серпня, висловив екс-директор Національного інституту стратегічних досліджень, радник президента України Петра Порошенка Володимир Горбулін.
"Безумовно, сам факт зустрічі президента США з президентом РФ у поточних геополітичних умовах виглядає як перемога (щонайменше медійна) Путіна. Власне, він не приховував цього навіть під час підсумкової прес-конференції, де Трамп, швидше, виступав статистом, ніж активним учасником. Однак непрямі ознаки свідчать про те, що справжня макромета Путіна – перетворити цей саміт на такий собі варіант "Гельсінкі-2", тобто закріпити між двома країнами нову концепцію світоустрою, – не просто не була досягнута, її навіть як слід не порушували", – написав Горбулін.
За його словами, "цієї трагедії так і не сталося".
"І в цьому великою мірою винен сам Путін. Російський президент досі ще мислить категоріями міжособистісних домовленостей. Він досі вважає, що світова політика працює так само, як і внутрішня політична система Росії: є рішення першої особи, які не підлягають обговоренню, і дискусія може бути тільки про те, як їх краще виконати. І цю помилку хибної екстраполяції він робить регулярно впродовж усього свого правління. Бажання поставити на "потрібну людину" підводить його так само регулярно, як і недооцінка противників: ставка на попереднього українського президента, ставка на лідерів європейських радикалів, ставка на Трампа – уся ця концепція роботи з "агентами", прищеплена йому в КДБ, не полишає його", – продовжив радник Порошенка.
Він додав, що "те, що працює на низовому та середньому рівнях, виявляється нежиттєздатним на рівні країн", і це є найкращою ілюстрацією того, навіщо потрібні сильні державні інститути.
"Історія з Трампом – із тієї ж сфери. Саміт у Гельсінкі варто розглядати не як фінал тривалої операції "вставання з колін" (у результаті чого Росія і США буцім перейшли до двостороннього геополітичного формату відносин), а швидше, як останню спробу Путіна врятувати ситуацію – використовуючи прямий контакт із Трампом, знайти вихід із глухого кута, у який упирається Росія дедалі сильніше (в частині американсько-російських відносин). Цей саміт – швидше, саміт втрачених стратегічних можливостей для Путіна, про що говорять і тверезомислячі американські експерти", – додав Горбулін.
На думку експерта, "попри багатослівність російського президента і багатозначні натяки на якісь "проривні пропозиції", озвучені ним Трампу, нічого радикально цікавого так і не прозвучало".
Горбулін уважає, що українці також часто захоплюються цим "особистісним" підходом до світової політики.
"Тому й пропустили справді революційний момент – усього лише через 1,5–2 роки президентства Дональда Трампа США з президентської республіки перетворилися на відверто парламентську. Конгрес США, фактично, перехоплює управління критичними ділянками внутрішньої і зовнішньої політики США у президента, перетворюючи законодавчий інструмент із механізму встановлення далекосяжних правил гри на тактичний, що, по суті, підмінює президентські укази", – продовжив Горбулін.
За його словами, "проміжним підсумком цієї ситуації є те, що які б двосторонні домовленості були досягнуті між Трампом і Путіним, президент США не має достатніх можливостей, щоб їх реалізувати".
16 липня в Гельсінкі Трамп і Путін спілкувалися тет-а-тет 2 години 10 хвилин. Після зустрічі відбулися переговори у розширеному складі. Потім відбулася спільна прес-конференція лідерів, на якій вони розповіли, що обговорювали ситуацію в Сирії, Україні, Ірані, а також питання можливого втручання РФ в американські вибори і будівництва газопроводу "Північний потік – 2".
8 серпня видання Politico повідомило, що Путін і Трамп у Гельсінкі обговорили питання контролю за ядерною зброєю, а також напруженість у Європі.
