$41.43 €43.47
menu closed
menu open
weather -3 Київ
languages

Ігор Луценко: Причина масового терору проти активістів в Україні – це структура влади на місцях

Ігор Луценко: Причина масового терору проти активістів в Україні – це структура влади на місцях Ігор Луценко: Держава руками парламенту позбавила себе функції захисту законності
Фото: Наталія Петренко / Facebook

Здебільшого місцеві активісти є єдиною силою, яка намагається відстоювати державний інтерес на місцевому рівні, заявив нардеп від "Батьківщини" Ігор Луценко.

Окрім замаху на співробітницю Херсонської міськради Катерину Гандзюк, в Україні відбулося кілька десятків нападів на активістів: жодного замовника не затримано. Про це 4 листопада написав у своєму Facebook депутат Верховної Ради від "Батьківщини" Ігор Луценко.

"Причина масового терору проти активістів – це структура влади на місцях. У більшості випадків місцеві активісти є єдиною силою, котра намагається відстоювати державний інтерес на рівні громад. Сама ж держава руками парламенту позбавила себе функції захисту законності", – вважає він.

Нардеп зазначив, що військовий аеродром в Одесі змушена захищати група ентузіастів, а не прокуратура, яка, відповідно до нинішньої версії Конституції, не має для цього повноважень.

"А що стосується апарату кримінального переслідування, то він є на місцях зрощений із місцевою владою. Приміром, [мер Одеси Геннадій] Труханов має прекрасні товарно-грошові стосунки з місцевими прокурорами, а разом – і з СБУ та Національною поліцією. Йому також лояльні ряд суддів – у цілому така схема взаєморозуміння дозволяє покрити будь-який злочин. Аналогічна ситуація і в інших регіонах", – підкреслив він.

Луценко додав, що центральна влада віддає "в оренду" суди, прокуратури та управління Нацполіції і держбезпеки місцевим "феодалам", тому, якщо знищити активіста, який заважає, його справа загине, а злочин можна буде прикрити.

Нардеп запропонував за можливості збирати матеріали для майбутнього слідства щодо представників влади, силами яких  покривають замовників злочинів.

"Найкращим інструментом для цього може бути тимчасова слідча комісія в парламенті. Високий статус її учасників, публічність дозволить тиснути на органи слідства. Малореалістично зараз очікувати, що буде покарано винних. Але слід намагатися все ж тиснути і з боку вулиці, і з боку парламенту", – підсумував він.

Гандзюк облили кислотою вранці 31 липня біля під'їзду її будинку в Херсоні. Вона дістала хімічні опіки 30% тіла, кислота потрапила на спину, голову, руку, а також в око. 1 серпня її доправили до Києва для подальшого лікування. Гандзюк перенесла понад 10 операцій.

У справі Гандзюк заарештували ймовірного організатора нападу Сергія Торбіна, Володимира Васяновича, В'ячеслава Вишневського, Віктора Горбунова і Микиту Грабчука, який, за версією слідства, облив активістку сірчаною кислотою. Вони є учасниками бойових дій на сході України у складі добровольчих формувань. Замовників злочину досі не назвали.

26 вересня Гандзюк записала відкрите звернення, зазначивши, що досі не знає прізвища замовника замаху. Вона також зазначила, що в Україні відбулися десятки нападів на активістів, замовників яких не названо.

4 листопада Гандзюк померла. За даними джерел агентства УНН та видання ZN.UA, причиною смерті став тромб.

Президент України Петро Порошенко, прем'єр-міністр Володимир Гройсман і єврокомісар Йоганнес Ган закликали правоохоронців розслідувати вбивство.