Ілларіонов: "Не брати Ленінград" – це був вибір не Сталіна і не Путіна, а Гітлера і Маннергейма G

У роки Другої світової війни війська гітлерівської Німеччини не змогли взяти Гельсінкі й Ленінград не тому, що їх вдало захищали, і не тому, що був наказ не здавати, а тому що нападник вирішив: "Брати не будемо". Про це в авторській програмі засновника видання "ГОРДОН" Дмитра Гордона, опублікованій на його YouTube-каналі, заявив колишній радник президента РФ Володимира Путіна, старший науковий співробітник Інституту Катона у Вашингтоні Андрій Ілларіонов.

"Гітлер відмовився від того, щоб узяти Ленінград, у вересні 1941-го. Так, спочатку війська групи "Північ" підійшли до Ленінграда, було кілька днів запеклих боїв, а потім Гітлер віддав наказ і відвів основні ударні сили з-під Ленінграда, скерувавши їх до Москви. Коли генерали запитали його навіщо, Гітлер відповів: "Доля війни вирішується не під Ленінградом. Доля війни вирішується під Москвою". Це був вибір Гітлера. Якби Вермахт продовжував штурмувати Ленінград, немає жодних сумнівів, що Ленінград було б узято. Вермахт у 1941 році був найсильнішою армією Європи і світу. Якби Гітлер наполіг на тому, що треба брати Ленінград, – на жаль, Ленінград узяли б так само, як Варшаву, Париж, Київ, Мінськ або десятки інших столичних міст Європи. "Не брати Ленінград" – це був вибір не [лідера СРСР Йосипа] Сталіна і не [президента сучасної Росії Володимира] Путіна, а [лідера нацистської Німеччини Адольфа] Гітлера", – підкреслив Ілларіонов.

Він нагадав, що три роки потому аналогічна ситуація повторилася з Гельсінкі, коли радянські війська у 1944 році вчергове зламали оборону.

"До речі, чому не взяли Ленінград, адже, крім Гітлера, був й інший учасник у цій війні? Барон Густав Маннергейм навіть не ставив завдання взяти Ленінград. У 1941 році фінські війська підійшли до Ленінграда з півночі і зупинилися чітко на старому радянсько-фінському кордоні, за 32 км від Ленінграда. На тому самому кордоні, який Сталін і Молотов назвали абсолютно небезпечним для Ленінграда. Але цей кордон став найбезпечнішим для Ленінграда і ленінградців під час 900-денної блокади. Отже, те, що Ленінград не взяли, – це вибір Гітлера і Маннергейма", – додав Ілларіонов.

Ілларіонов: Те, що Ленінград був оточений з усіх боків, а його жителі приречені на голод, – це вибір Сталіна. Читайте повний текст інтерв'ю

Блокада Ленінграда під час Другої світової війни тривала 872 дні, її повністю зняли 27 січня 1944 року. Блокада забрала, за різними оцінками, від 630 тис. до 1,5 млн життів.