Європейська комісія (ЄК) сьогодні запропонувала поправки до газової директиви, мета яких – "покращення функціонування внутрішнього енергетичного ринку ЄС і зміцнення солідарності між державами-членами", повідомляють на сайті Єврокомісії.
Основні принципи енергетичного законодавства ЄС – доступ третіх сторін, тарифне регулювання, поділ власності і прозорість – будуть застосовувати до всіх газопроводів у треті країни і з них до межі юрисдикції ЄС, ідеться в комюніке.
"Це гарантує, що всі основні трубопроводи, які заходять на територію ЄС, відповідають правилам ЄС, їх експлуатують з однаковим ступенем прозорості, вони доступні іншим операторам і працюють ефективно", – наголошують у заяві.
У поясненнях до поправок ідеться, що вони торкнуться всіх потенційних і наявних (із Норвегії, Алжиру, Лівії, Тунісу, Марокко, Росії) газопроводів.
Отже, дія Третього енергопакета пошириться і на газопровід "Північний потік – 2". У заяві зазначають, що Єврокомісія не відмовиться від своєї пропозиції брати участь у переговорах щодо "Північного потоку – 2", і з огляду на це вважає поправку до газової директиви пріоритетною, оскільки проект "не може реалізуватися у правовому вакуумі або лише відповідно до законодавства третьої країни".
У заяві йдеться, що Єврокомісія планує диверсифікувати джерела постачання енергоносіїв завдяки реалізації Південного газового коридору (це проект Європейської комісії щодо постачання природного газу з Каспійського регіону і Близького Сходу до Європи), розвитку центру скрапленого природного газу (СПГ) у Середземному морі і використанню СПГ.
"Очікують, що імпорт газу в ЄС залишиться стабільним до 2030 року через скорочення внутрішнього виробництва і споживання. Завдяки наявним добре розвиненим імпортним інфраструктурам та очікуваній конкурентоспроможності постачань СПГ після 2020 року Єврокомісія не бачить необхідності в новій інфраструктурі масштабу "Північний потік – 2". Окрім того, ЄС продовжить підтримувати транзит російського газу через Україну", – наголошують у заяві.
Запропоновані зміни стануть законом після їх затвердження Європейським парламентом і Радою Європи.
Співробітник диппредставництва однієї з країн – членів ЄС сказав "Немецкой волне", що пропозиція ЄК може "докорінно змінити правила гри", у підсумку проект "Північний потік – 2" взагалі втратить економічний сенс.
Проект "Північний потік – 2", очолюваний колишнім канцлером Німеччини Герхардом Шредером, передбачає будівництво двох ниток газопроводу сукупною потужністю 55 млрд м³ газу на рік із Росії до Німеччини дном Балтійського моря. Чинний газопровід "Північний потік" складається з двох ниток довжиною 1224 км із пропускною здатністю 27,5 млрд м³ кожна, "Газпром" почав постачання цим газопроводом у 2012 році.
У грудні 2015 року президент Європейської ради Дональд Туск заявив, що проект другої черги газопроводу "Північний потік" не відповідає енергетичним правилами ЄС (Третьому енергетичному пакету) і підриває роль України як транзитера газу.
У березні 2016 року вісім країн Євросоюзу (Угорщина, Латвія, Польща, Румунія, Словаччина, Чехія, Естонія та Литва) підписали звернення до Єврокомісії з протестом проти проекту газопроводу. Водночас його будівництво підтримують Німеччина, Франція, Австрія та Нідерланди, пише "Немецкая волна".
Глава Єврокомісії Жан-Клод Юнкер заявив, що в ЄС немає одностайної згоди щодо переговорів із Росією стосовно "Північного потоку – 2".