+12 Київ
22 серпня лідер української громади в Польщі, історик Григорій Купріянович заявив у коментарі ТСН, що висловлювання про нього у ЗМІ люблінського воєводи Пшемислава Чарнека спровокували зростання антиукраїнських настроїв у Польщі.
"Це триває вже майже півтора місяця – звинувачення на мою адресу особисто, дуже різкі та радикальні висловлювання у ЗМІ люблінського воєводи Пшемислава Чарнека про мою особу, про українську громаду, про урочистості, які відбулися. І це вже має наслідки: з одного боку – це зростання антиукраїнських настроїв у певних середовищах – у регіоні або навіть загалом у Польщі. З іншого боку – з'явилася певна атмосфера побоювання серед представників української громади у Польщі, яка має негативний історичний досвід і в минулому побоювалася відкрито заявляти про свою національну та релігійну приналежність", – заявив він.
Купріянович пояснив, що дії Чарнека пов'язані з промовою, яку історик виголосив на урочистостях у Сагрині 8 липня на пам'ять про місцевих українських селян. Через неї люблінський воєвода подав позов і в Польщі відкрили провадження проти нього за публічні висловлювання щодо українців – жертв Армії Крайової в 1944 році.
"Особисто я не бачу у сказаному мною жодного приводу для звинувачень. Усі факти, які я навів, відповідають правді, були вони представлені мною в контексті української історичної спадщини Холмщини", – заявив Купріянович.
ТСН опублікувала промову історика, яку він виголосив під час виступу: "74 роки тому загинули тут громадяни Республіки Польща – православні українці, мешканці цієї землі, на якій століттями жили їхні предки. Загинули вони від рук інших громадян Республіки Польща, тому що говорили іншою мовою, ніж більшість, та були іншої віри. Той злочин проти людяності здійснили члени польської нації – партизани Армії Крайової, що були солдатами польської підпільної держави".
Купріянович сказав, що тексту позову ще не бачив. Історик додав, що "проблема полягає не тільки в обвинуваченнях, суто юридичній процедурі, але й має глибокі корені".
За даними Onet, якщо прокуратура виявить у словах Купріяновича факти образи Польщі або польського народу, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі до трьох років.
У 1944 році польськими "селянськими батальйонами" і підрозділами Армії Крайової у Сагрині було вбито, за різними даними, від 800 до 1250 українців, серед них приблизно 100 дітей.
26 січня 2018 року польський Сейм проголосував за поправки до закону про Інститут національної пам'яті. 6 лютого президент Польщі Анджей Дуда підписав ініціативу і передав її в Конституційний суд, щоб той перевірив, чи вона не обмежує свободи слова і переконань.
Закон встановлює кримінальну відповідальність за заперечення участі українських націоналістів і членів українських організацій, які співпрацювали з німецьким Третім рейхом, у злочинах проти поляків у 1925–1950 роках.
Документ засудили Україна, США, Ізраїль і Франція.
27 червня Сейм Польщі ухвалив зміни до закону про Інститут національної пам'яті, проте не став вилучати з його тексту норми про "злочини українських націоналістів".
У липні президент України Петро Порошенко закликав свого польського колегу Анджея Дуду внести зміни до закону про Інститут національної пам'яті Польщі в частині, яка стосується інтересів України.
