Клімкін: У Польщі відкрили провадження проти історика Купріяновича. Його "провиною" було те, що він озвучив давно відомі факти

Кримінальне провадження проти одного з лідерів української громади, історика Григорія Купріяновича в Польщі має стати приводом для тривоги польського громадянського суспільства, заявив 21 серпня у Facebook міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

"У Польщі все-таки розпочалося кримінальне провадження проти одного з лідерів української громади, відомого історика Григорія Купріяновича. Люблінський воєвода пан Пшемислав Чарнек подав на нього до суду за те, що той 8 липня цього року виступив із промовою в селі Сагринь (Польща) на відкритті пам’ятника місцевим українським селянам, які в 1944 році стали жертвами каральної акції підрозділу Армії Крайової. "Провиною" Григорія Купріяновича, наскільки я розумію, стало те, що він "мав сміливість" сказати, хто був жертвою, а хто здійснив злочин, тобто ще раз озвучив давно відомі факти, які досі нікому навіть на думку не спадало заперечувати", – написав він.

За його словами, ситуація змінилася з ухваленням цього року в Польщі нової редакції закону про Інститут національної пам'яті.

"Вона, як відомо, викликала гостру міжнародну критику, зокрема в Україні, США й Ізраїлі, як недемократична, однобока та популістська. Деякі аналітики висловлювали сподівання, що з огляду на його чисто пропагандистський характер і юридичну неспроможність, відредагований закон на практиці ніколи застосовуватися не буде. Проте, як бачимо, пройшло лише кілька місяців, а ми вже маємо прецедент його застосування. І це не може не викликати глибокої тривоги. Ми категорично проти того, щоб судовий механізм використовувався для переслідування одного з провідних діячів української громади Польщі, який, до речі, надзвичайно багато робить для польсько-українського історичного примирення", – продовжив він.

На думку міністра, у громадянського суспільства Польщі є "серйозні підстави для тривоги".

"Саме такі поодинокі прецеденти, які трапляються десь у регіонах, а до того ж спрямовані проти представника національної меншини, неодноразово ставали в різних країнах початком широкого наступу на демократію. Звісно, дана конкретна ситуація є радше спробою регіонального політика заробити дешеву популярність на роздмухуванні міжнаціонального скандалу. Утім, переконаний, що польське суспільство повинне рішуче реагувати на будь-які подібні спекуляції. Щиро сподіваюся, що демократична громадськість зрозуміє всю серйозність ситуації навколо українського історика і також скаже своє слово на його захист", – додав глава МЗС України.

Він процитував промову Купріяновича, за яку його збираються судити: "Мусимо мати надію, що важке минуле перестане бути перешкодою в побудові добрих стосунків між польським і українським народами, між Польщею й Україною. Звичайно, жоден злочин, який приносить смерть невинним жертвам, не може бути виправданий, незалежно від того, чи жертвами є українці, поляки чи особи іншої національності. Кожний має право на пам’ять, оскільки вона будує нашу ідентичність, історичну тяглість... Проте, зберігаючи пам’ять про невинні жертви, які спочивають у цій землі, ми повинні навчитися пробачати, адже це наш християнський обов’язок".

За даними Onet, Купріянович порівняв події в Сагрині 1944 року з Волинською різаниною 1943 року. Після цього люблінський воєвода Пшемислав Чарнек звернувся до прокуратури із заявою.

Якщо прокуратура знайде у словах Купріяновича факти образи Польщі чи польського народу, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі до трьох років.

У 1944 році польські "селянські батальйони" та підрозділи Армії Крайової в Сагрині вбили, за різними даними, від 800 до 1250 українців, серед них приблизно 100 дітей.

26 січня 2018 року польський Сейм проголосував за поправки до закону про Інститут національної пам'яті. 6 лютого президент Польщі Анджей Дуда підписав ініціативу і передав її в Конституційний суд, щоб той перевірив, чи вона не обмежує свободи слова та переконань.

Закон встановлює кримінальну відповідальність за заперечення участі українських націоналістів і членів українських організацій, які співпрацювали з німецьким Третім рейхом, у злочинах проти поляків у 1925–1950 роках.

Документ засудили Україна, США, Ізраїль і Франція.

27 червня Сейм Польщі ухвалив зміни до закону про Інститут національної пам'яті, проте не став вилучати з його тексту норми про "злочини українських націоналістів".

У липні президент України Петро Порошенко закликав свого польського колегу Анджея Дуду внести зміни до закону про Інститут національної пам'яті Польщі в частині, що стосується інтересів України.