ГОРДОН
 
 
ПОЛІТИКА ЕКСКЛЮЗИВ "ГОРДОНА"

Магера про зміни у виборче законодавство: Логіка в тому, щоб примусити авторитетних людей із сіл і селищ іти на уклін до партій

Цей матеріал можна прочитати і російською мовою
Магера: Кожна громада у країні обере собі міського голову, а Київ фактично спікера міськради? Це абсолютно ненормально
Магера: Кожна громада у країні обере собі міського голову, а Київ – фактично спікера міськради? Це абсолютно ненормально
Фото: Андрій Магера / Facebook

Відсутність альтернативних способів висунення кандидатів на місцевих виборах найчастіше критикували західні спостерігачі. Про це в коментарі виданню "ГОРДОН" заявив ексзаступник голови Центральної виборчої комісії Андрій Магера.

Ідея проводити вибори в сільські та селищні ради за пропорційною системою позбавлена логіки, тому що там навіть формально немає організацій політичних партій. Про це в коментарі виданню "ГОРДОН" заявив ексзаступник голови Центральної виборчої комісії Андрій Магера.

Він зазначив, що 2020 року вибори до місцевих рад проведуть за пропорційною системою, як і 2015 року. Однак якщо раніше в такий спосіб обирали депутатів тільки обласні ради й ради міст із чисельністю виборців понад 90 тис., то тепер ця система поширюється і на райради, райради у містах, сільські та селищні ради з кількістю виборців від 10 тис. осіб.

"Якщо президент підпише ухвалені Верховною Радою зміни, у нас вперше за роки новітньої історії України (починаючи з 1991 року) вибори депутатів сільських і селищних рад зможуть проводити за пропорційною системою. Такого раніше ніколи не було. Ця ідея позбавлена будь-якої логіки, оскільки в селах, селищах та маленьких містах навіть формально не існує зареєстрованих організацій політичних партій", – підкреслив Магера.

Він вважає, що таке становище змусить місцевих авторитетних діячів домовлятися з партіями.

"Бачення авторів цього закону полягає в тому, щоб кандидатів висувала якщо не районна організація партії, то обласна. Це може стосуватися партій, створених два роки тому, про які ще ніхто не чув. У результаті кілька людей на обласному рівні вирішуватимуть питання, кого і на яких виборах висувати від партії. Логіка в тому, щоб примусити авторитетних людей із сіл і селищ іти на уклін до партій, а це неправильно", – зазначив експерт.

На його думку, великою проблемою українського законодавства є відсутність альтернативи партіям.

"У країнах Західної Європи, де пропорційна система на виборах в органи місцевого самоврядування, є альтернативні способи висування кандидатів. Наприклад, авторитетні в конкретній громаді люди – адвокат, учитель, лікар, священник, учений тощо – можуть сформувати список незалежних кандидатів, щоб не залежати від жодної партії, і балотуватися на виборах. У нас такої можливості немає. І це серйозна проблема. Саме цей момент у нашому законі часто критикували західні спостерігачі", – розповів Магера.

Ще одним мінусом закону експерт вважає наявність імперативного мандата.

"Це означає, що партії не тільки висунуть кандидата, але й заберуть мандат депутата, якщо той, на думку партії, порушуватиме дисципліну або робитиме інші речі. Імперативний мандат теж зазнає жорсткої критики з боку міжнародних структур, тому що це не демократичний механізм. Якщо виборці обрали депутата, тільки вони можуть на наступних виборах вирішити його долю", – повідомив співрозмовник.

Він вважає, що голосування щодо цієї норми могло бути результатом певних домовленостей.

"Мене здивувало, що за це проголосувало 308 депутатів. У парламенті є консенсус із цього питання як у партії влади, так і двох опозиційних партій, а також двох депутатських груп. Окреме запитання: чому депутатські групи проголосували "за"? Очевидно, це своєрідний політичний хабар, щоб їм дали можливість укладати угоди з окремими політичними партіями на представництво у виборчих комісіях", – сказав Магера.

За його словами, нова система голосування може ускладнити роботу виборчих комісій.

"Насправді велика проблема в тому, що український парламент змінює виборчу систему буквально за місяць до початку виборчого процесу. Це ненормально. За чинним кодексом, ухваленим у грудні 2019 року, депутатів райрад у Києві мали обирати за багатомандатною мажоритарною системою. Але після внесених учора змін, очевидно, ітиметься про голосування за пропорційною системою. І це теж буде проблемою, тому що нова система. Виборцям дадуть два бюлетені. Буде складно в них розібратися. Але ще складніше доведеться членам виборчої комісії. Їм потрібно буде спочатку підрахувати голоси, віддані за партію, а потім окремо голоси за кожного з кандидатів від партії. Протокол буде дуже великим", – попередив експерт.

Для самовисуванців залишається можливість брати участь у виборах сільських, селищних і міських голів. Зокрема це стосується виборів мера Києва. За словами Магери, їх проводитимуть у два тури.

"Якщо в першому один із кандидатів не набере абсолютної більшості – понад 50% голосів. У другому турі братиме участь двоє кандидатів, що набрали найбільшу кількість голосів", – розповів співрозмовник.

Він вважає, що у столиці краще відмовитися від ідеї міської державної адміністрації в Києві, щоб не розмежовувати.

"За часів Віктора Януковича, головою КМДА був Олександр Попов, якого не обирали кияни. Я думаю, це дуже поганий досвід. Кожна міська громада у країні матиме можливість обрати міського голову, а Київ – фактично спікера міськради? Це абсолютно ненормальна ситуація. Кияни мають право обирати повноцінного міського голову. Я категорично проти розмежування повноважень мера столиці і голови КМДА. Щиро кажучи, потрібно відмовлятися від ідеї міськадміністрації у Києві, щоб тут було повноцінне міське самоврядування", – резюмував Магера.

Місцеві вибори в Україні призначено на 25 жовтня. Виборчий процес розпочинають за 50 днів до виборів.

16 липня Верховна Рада України внесла зміни у Виборчий кодекс. Як зазначили у пресслужбі парламенту, зміни стосуватимуться всіх видів виборів і всіх етапів виборчого процесу. Закон визначив, що вибори за партійними списками проводять на рівні територіальних громад із населенням понад 10 тис. виборців. Раніше пропорційну систему застосовували для великих населених пунктів, де жило 90 тис. і більше виборців.

Олена ПОСКАННА
журналістка, редакторка
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ
 

Натисніть «Подобається», щоб читати
Gordonua.com в Facebook

Я вже читаю Gordonua в Facebook

 
 
 
 
 
Більше матеріалів
 
Більше матеріалів
 

Публікації

 
усі публікації