МЗС РФ: Офіційний Київ продовжує взятий попередньою владою курс на тотальну й насильницьку українізацію країни

У міністерстві закордонних справ РФ звинуватили українську владу у "продовженні взятого попередньою владою курсу на тотальну й насильницьку українізацію країни". Про це йдеться в заяві російського зовнішньополітичного відомства, оприлюдненій 7 жовтня на офіційному сайті.

"Звернули увагу на заяву міністерки освіти України Ганни Новосад про переведення з 2020 року російськомовних шкіл України на державну мову відповідно до одіозного закону "Про освіту", який набув чинності 28 вересня 2017 року. Нагадаємо, що Венеціанська комісія Ради Європи висловила критичні зауваження щодо закону "Про освіту" та рекомендувала внести до нього суттєві правки. Проте Україна їх проігнорувала. Змушені з жалем констатувати, що офіційний Київ продовжує взятий попередньою владою курс на тотальну й насильницьку українізацію країни. Навіть більше, російська мова, як і раніше, зазнає подвійної дискримінації, оскільки для шкіл із навчанням мовами нацменшин, які належать до мов Європейського союзу, перехід на українську мову відкладено до 2023 року", – ідеться в повідомленні.

У МЗС РФ наголосили, що "неодноразово вказували на згубність такої політики в умовах багатонаціонального й багатомовного українського суспільства".

Російські дипломати турбуються, що держава, "побудована на придушенні національно-мовної ідентичності та порушенні прав людини", ніколи не буде "міцною і стабільною".

"Закликаємо київську владу на ділі захищати декларовані європейські праволюдські цінності й переглянути свою мовну політику. Розраховуємо також, що загальноєвропейські та міжнародні правозахисні структури дадуть чітку і принципову оцінку діям Києва, які порушують не тільки положення Конституції країни, але і її міжнародні зобов'язання у сфері прав людини та захисту національних меншин", – ідеться в заяві.

У вересні 2017 року Рада ухвалила закон "Про освіту", який, зокрема, розширив використання державної мови у шкільному навчанні. Він набув чинності 28 вересня 2017 року.

6 жовтня 2017 року 48 народних депутатів внесли в суд подання щодо конституційності закону "Про освіту". Конституційний Суд у 2019 році визнав, що мовна стаття закону відповідає Конституції.

Після ухвалення закону Угорщина, Румунія і низка інших країн висловили занепокоєння щодо майбутнього національних меншин в Україні. Документ передали на експертизу у Венеціанську комісію, яка сформулювала висновки 8 грудня 2017 року. Києву запропонували внести зміни до ст. 7 – стосовно недискримінації навчання недержавними мовами, що не є офіційними у Європейському союзі. Зокрема йшлося про викладання в середній школі російською мовою. Комісія не наполягає на зміні статті закону, але рекомендує Україні вжити заходів щодо недопущення дискримінації мов національних меншин.

У ЄС заявили, що Київ має врахувати рекомендації Венеціанської комісії щодо закону "Про освіту".

Для врегулювання ситуації з Угорщиною Київ запропонував продовжити термін імплементації мовної статті до 2023 року (ухвалений закон передбачає, що вона набуде чинності у 2020-му). 15 лютого 2018 року в парламент було подано відповідний законопроєкт, але Рада його не розглянула, а в серпні 2019 року документ було відкликано.

У законі "Про функціонування української мови як державної", ухваленому Радою у квітні 2019 року, передбачено, що положення мовної статті закону "Про освіту" мають імплементувати у 2023 році.