0 Київ
Головною інтригою майбутніх виборів, судячи з опублікованих 10 січня даних опитування фонду "Українська політика", буде питання, хто виходить у другий тур разом із головою "Батьківщини" Юлією Тимошенко. Таку думку у Facebook висловив політолог, керівник аналітичного центру "Третій сектор" Андрій Золотарьов.
Згідно з результатами дослідження, якби вибори президента України відбулися найближчим часом, Тимошенко здобула б 18,1%, чинний президент України Петро Порошенко – 15,1%, а голова Радикальної партії Олег Ляшко – 13,5%.
"Надійшла друга в новому році соціологія від фонду "Українська політика". Загалом усе закономірно й очікувано. Інтригою залишається, хто буде в компанії з Тимошенко у другому турі. У групі претендентів на вихід у фінал – Порошенко/Зеленський/Ляшко, розриви між ними – в межах соціологічної похибки. Виправдовуються прогнози щодо [лідера "Громадянської позиції" Анатолія] Гриценка, який, традиційно демонструючи високі рейтинги в "міжсезоння", ближче до активної фази кампанії їх втрачає", – написав Золотарьов.
Він зазначив, що рейтинги Гриценка тепер ближчі до "біло-блакитної групи" – нардепа від Опозиційного блоку Олександра Вілкула, члена міжфракційного об'єднання "Опозиційна платформа – За життя" Юрія Бойка та позафракційного Євгенія Мураєва. Політолог додав, що в цьому сегменті "наявні цікаві пертурбації".
"Як і передбачали, Бойко і Вілкул "пішли назустріч один одному", траєкторії, щоправда, у них різні. В одного – донизу, в іншого – вгору. І річ тут не в чиємусь злому намірі, а в речах абсолютно об'єктивних. Запит на перезавантаження, на оновлення характерний для всіх сегментів електорального поля, зокрема і для біло-блакитної його частини. До цих запитів ближче Вілкул, який має жвавіший та енергійніший вигляд. Трохи раніше ми бачили перетікання голосів від [члена міжфракційного об'єднання "Опозиційна платформа – За життя" Вадима] Рабіновича до Мураєва, тепер уперше зафіксовано перетікання голосів від Бойка до Вілкула. Як і у випадку з Мураєвим, наїзди влади додають Вілкулу балів в очах потенційних виборців", – вважає експерт.
Золотарьов повідомив, що це помітно під час якісних досліджень на фокус-групах.
"Стосовно того самого Бойка – що згадують респонденти? Як він вмазав Ляшку, а далі важко назвати щось конкретне. І якщо для нардепа це непоганий "якірець" для електоральної пам'яті, то для того, хто претендує на лідерство, цього критично мало. До того ж інерція чотирирічного лідерства в Опоблоці перестає працювати. Навпаки, в активі Вілкула – як бренд Опоблоку, так і розгалужена мережа партійних організацій з опертям на промислові регіони сходу. Вибори ж – це не тільки конкуренція лідерів, але й конкуренція політичних машин, через які кампанія доходить до низового рівня. Зрештою, партійний і організаційний ресурс – це здатність мобілізувати виборця в день виборів і захистити результат виборів у виборчих комісіях. На цьому тлі особливими успіхами в партійному будівництві "За життя" похвалитися не може", – написав керівник аналітичного центру "Третій сектор".
9 листопада 2018 року нардепи Юрій Бойко і Вадим Рабінович у Верховній Раді підписали угоду про об'єднання опозиції і створення "Опозиційної платформи – За життя". Партія "Опозиційний блок" на політраді 12 листопада не підтримала ініціативи Бойка підписати угоду з партією Рабіновича "За життя".
20 листопада народний депутат від Опозиційного блоку Олександр Вілкул із трибуни Верховної Ради оголосив про виключення Бойка і його колеги Сергія Льовочкіна з фракції. Обраний головою фракції Вадим Новинський заявив, що Бойка і Льовочкіна виключили "за зраду інтересів виборців та співпрацю з владою".
Опозиційний блок на з'їзді 15 грудня 2019 року вибрав кандидатом у президенти Вілкула.
