8 липня президент України Петро Порошенко разом з українською громадою Польщі помолився за душі українців, які загинули у березні 1944 року під час конфлікту. Про це повідомляють на сторінці президента у Facebook.
"Вдячний українській громаді в Польщі, що сьогодні ми вшановуємо пам'ять українців, які стали жертвами братовбивчого українсько-польського конфлікту в березні 1944 року", – заявив президент.
Сьогодні президент України відвідав Польщу на запрошення української громади. Програмою візиту передбачено відвідування села Сагринь Люблінського воєводства, де глава держави відкриє Меморіал пам'яті українцям, загиблим від рук польських "селянських батальйонів" і підрозділів Армії Крайової у 1944 році.
Директор Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович написав у Facebook, що село Сагринь стало символом пам'яті про українців, убитих у польсько-українському протистоянні.
"Тут вояки польських військових формувань Армія Крайова й Батальйони Хлопські протягом кількох годин вбили близько тисячі українців... Протягом 10–11 березня 1944 року польські підпільники знищили ще 15 українських сіл", – написав він.
На сайті президента Польщі Анджея Дуди зазначено, що 8 липня він відвідає Україну. Зокрема, Дуда в Соборі святих апостолів Петра і Павла в Луцьку Волинської області візьме участь у святій месі на згадку про поляків – жертв Волинської трагедії.
Порошенко і Дуда 8 липня роздільно вшанують пам'ять жертв Волинської трагедії, повідомило 6 липня "Укрінформу" джерело в дипломатичних колах. За його інформацією, Київ пропонував Варшаві провести спільні заходи з нагоди 75-ї річниці трагедії, однак польська сторона відмовилася.
22 липня 2016 року Сейм Польщі визнав Волинську трагедію геноцидом, а також встановив 11 липня Національним днем пам'яті жертв геноциду, здійсненого українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої.
8 вересня Верховна Рада ухвалила заяву, в якій назвала рішення польського Сейму некоректною оцінкою трагічних подій.
1 лютого 2018 року в Польщі ухвалили поправки до закону про інститут національної пам'яті, які встановили кримінальну відповідальність за заперечення участі українських націоналістів і членів українських організацій, які співпрацювали з німецьким Третім рейхом, у злочинах проти поляків у 1925–1950 роках.
Українська влада засудила цей документ.