+10 Київ
Указ президента України Володимира Зеленського про дострокове припинення повноважень Верховної Ради і призначення позачергових виборів парламенту на 21 липня 2019 року є повністю конституційним. Про це 7 червня "Інтерфакс-Україна" заявив представник президента у Конституційному Суді Федір Веніславський.
"Ми виключаємо можливість визнання указу неконституційним. Сумнівів у його конституційності у нас немає", – підкреслив він.
Веніславський зазначив, що цей указ президента повністю відповідає всім критеріям конституційності актів президента.
"Тобто він виданий на підставі Конституції України, яка передбачає право президента достроково припиняти повноваження Верховної Ради. Він виданий у межах повноважень президента", – пояснив він.
Веніславський зазначив, що указ президента може бути визнано неконституційним, якщо його видано з виходом за межі повноважень, із порушенням процедури або якщо його текст не відповідає Конституції.
"У нас немає виходу за межі повноважень, немає порушень процедури. У нас є абсолютно всі складові, тому ми не хвилюємося за юридичну чистоту нашого указу", – підкреслив він.
За словами представника президента у КСУ, аналіз подання нардепів про неконституційність розпуску парламенту свідчить про те, що в ньому є "просто певна маніпуляція фактами, яка не має юридичного підтвердження".
Веніславський додав, що факт відсутності коаліції "Європейська Україна" у Верховній Раді був загальновідомим після виходу з її складу низки парламентських фракцій.
"Із моменту, коли з коаліції "Європейська Україна" вийшли спочатку фракція Радикальної партії України, потім "Батьківщини", потім "Самопомочі", сумарний кількісний склад народних депутатів, які залишилися у Блоці Петра Порошенка і "Народному фронті", не перевищував мінімально необхідної кількості, що давала б підстави говорити про існування коаліції", – сказав він.
Відповідаючи на аргумент, що членами коаліції можуть бути і позафракційні депутати, Веніславський нагадав, що ст. 83 Конституції передбачає формування в Раді коаліції депутатських фракцій, а не окремих нардепів.
"Тобто суб'єктами формування коаліції є фракції, а не окремі депутати. Є рішення Конституційного Суду від 2010 року про те, що членами коаліції можуть бути окремі народні депутати, але те рішення КС було винесено в інших правових реаліях, діяло інше правове регулювання, зокрема закон про регламент Верховної Ради. На сьогодні цього регулювання немає, і ми виходимо з того, що коаліція відсутня, оскільки її кількісний склад менший, ніж мінімально визначений Конституцією", – підкреслив він.
Коаліцію "Європейська Україна" 27 листопада 2014 року створили фракції Блоку Петра Порошенка, "Народного фронту", "Самопомочі", Радикальної партії і "Батьківщини". Пізніше з її складу вийшли "Самопоміч", Радикальна партія і "Батьківщина".
17 травня 2019 року, після виходу з коаліції "Народного фронту", спікер парламенту Андрій Парубій оголосив про розпуск парламентської більшості та старт консультацій щодо формування нової коаліції (згідно з Конституцією на це дають 30 днів).
21 травня Зеленський оголосив про розпуск Верховної Ради VIII скликання і призначення позачергових парламентських виборів на 21 липня. Він стверджував, що коаліції в парламенті немає вже два роки. 23 травня указ про дострокове припинення повноважень Верховної Ради і призначення позачергових парламентських виборів набув чинності. Із 24 травня в Україні розпочався виборчий процес.
23 травня група нардепів із "Народного фронту" оскаржила указ глави держави в Конституційному Суді. Подання про неконституційність розпуску парламенту буде розглянуто 11 червня.
6 червня Парубій заявив, що за чотири дні до розпуску Верховної Ради в коаліції було 227 депутатів із необхідних 226.
