Рябошапка анонсував активізацію розслідувань стосовно посадовців часів Януковича

Рябошапка анонсував активізацію розслідувань стосовно посадовців часів Януковича Рябошапка: Ми вже розпланували, яким чином можна активізувати розслідування
Фото: ЕРА

За словами генпрокурора України Руслана Рябошапки, колишнє керівництво Генпрокуратури проводило таємні перемовини стосовно підсанкційних посадовців часів експрезидента Віктора Януковича.

Офіс генерального прокурора і Національне антикорупційне агентство України (НАБУ) активізують розслідування стосовно колишніх посадовців – представників режиму експрезидента Віктора Януковича.

Про це 2 березня повідомив "Укрінформу" генеральний прокурор Руслан Рябошапка.

"Ми зараз зробили аудит справ щодо підсанкційних осіб. Велика частина з них передана до НАБУ, яке користується довірою в європейських партнерів. Це також оцінено позитивно. Ми вже проводили декілька нарад, де розпланували, яким чином можна активізувати розслідування і нарешті надати європейським партнерам докази того, що ці розслідування не заморожені, але активізовані й розслідуються далі", – сказав він.

Генпрокурор визнав, що через матеріали, які надавала раніше Генеральна прокуратура України, "європейська сторона мала підстави не продовжувати персональні обмежувальні заходи проти деяких представників режиму Януковича".

"Є проблема, пов'язана з тим, що по деяких із цих підсанкційних осіб колишнє керівництво Генеральної прокуратури проводило певні переговори – таємні. І європейські експерти в таких переговорах, власне, вбачають наявність не правових, а певних корупційних мотивів для переслідування цих колишніх високопосадовців", – підкреслив Рябошапка.

Санкції у вигляді заморожування активів проти Януковича і його найближчого оточення Євросоюз запровадив у 2014 році і відтоді неодноразово їх продовжував. Навесні 2019 року їх продовжили на рік, вони діятимуть до 6 березня.

Спочатку у списку було 22 людини: експрезидент Віктор Янукович, два його сини Олександр і Віктор, експрем'єр Микола Азаров, його син Олексій, колишній глава МВС Віталій Захарченко, ексгенпрокурор Віктор Пшонка та його син Артем, ексглава Адміністрації Президента Андрій Клюєв, екснардеп Сергій Клюєв, ексзаступник глави АП Андрій Портнов, колишній заступник міністра внутрішніх справ Віктор Ратушняк, колишній перший віцепрем'єр-міністр Сергій Арбузов, ексміністр доходів і зборів Олександр Клименко, ексміністр енергетики Едуард Ставицький, ексміністр освіти Дмитро Табачник, бізнесмен Сергій Курченко, ексміністерка юстиції Олена Лукаш, ексміністерка охорони здоров'я Раїса Богатирьова, ексголова СБУ Олександр Якименко, ексголова СБУ, колишній радник Януковича Ігор Калінін і екснардеп Юрій Іванющенко.

Протягом 2015–2019 років санкції зняли з 10 з них, зокрема із загиблого Віктора Януковича – молодшого.

Зараз у списку залишаються експрезидент і 11 його соратників: Олександр Янукович, Микола Азаров, Пшонка із сином Артемом, Захарченко, Ратушняк, Арбузов, Клименко, Ставицький, Табачник, Курченко.

Як пише Центр протидії корупції, основною причиною поступового скасування санкцій стосовно деяких українських експосадовців стали "відсутність розслідування Генеральною прокуратурою України випадків незаконного привласнення коштів і погана співпраця між українською та європейською владою".

За даними ЗМІ, 4 березня 2020 року Європейський союз може ухвалити рішення про виключення зі списку санкцій Миколи Азарова й Едуарда Ставицького.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати