Прессекретарка генпрокурора України Лариса Сарган звернулася до Центральної виборчої комісії з питанням, чому її члени не скасували реєстрації кандидатом у народні депутати ексзаступника генпрокурора Рената Кузьміна. Про це Сарган написала на своїй сторінці у Facebook.
"Шановна ЦВК. Учора було скасовано реєстрацію двох одіозних кандидатів – по мажоритарці Андрія Клюєва і за списком Анатолія Шарія. Питання: Ренат Кузьмін – 35-й номер у списку партії "Опозиційна платформа – За життя" – так і залишиться кандидатом? І стане народним депутатом України, останніх п'ять років переховуючись на тимчасово окупованій території Криму, а в окремі періоди – у Росії?" – підкреслила прессекретарка генпрокурора.
Сарган напередодні написала пост про те, що останні п'ять років, за даними Генпрокуратури, Кузьмін проживав за межами України.
"Проте цей "кандидат" тихо зареєстрований кандидатом за списком однієї з партій і лишився поза увагою як ЗМІ, так і активістів", – ідеться в повідомленні.
Кузьмін обіймав посаду заступника генпрокурора у 2010–2013 роках. Після звільнення з посади працював заступником секретаря Ради нацбезпеки і оборони України.
Кузьміна підозрюють у перевищенні службових повноважень під час організації затримання ексглави Міністерства внутрішніх справ (МВС), нинішнього генпрокурора Юрія Луценка, а також у підбурюванні судді Печерського райсуду Києва до арешту Луценка. Генпрокуратура в червні 2014-го ухвалила рішення оголосити його в державний і міжнародний розшук. У січні 2015 року у МВС повідомили, що Інтерпол відмовився оголошувати Кузьміна в розшук.
У квітні 2016 року ГПУ повідомляла, що припинила розслідування щодо Кузьміна "у зв'язку з розшуком підозрюваного".
12 жовтня 2017 року прокуратура повідомила Кузьміна про підозру у захопленні землі комплексу відпочинку "Пуща-Водиця". Досудове слідство встановило, що у 2008–2010 роках Кузьмін, діючи за попередньою змовою з директором "Пущі-Водиці", захопив державну земельну ділянку рекреаційного значення площею 1,0457 га та прилеглі споруди на цій ділянці, згодом легалізував отримання нерухомості. Такі дії, за висновком експертизи, заподіяли шкоди державі в розмірі 1,2 млн грн. Крім того, за інформацією ГПУ, ексзаступник генпрокурора протиправно придбав у власність нерухоме майно невідомого походження, яке у 2010 році мало ринкову вартість майже 8,4 млн грн.