0 Київ
Війна України з Росією і прагнення позбутися російського впливу у питанні мови та освіти не може бути виправданням порушення прав угорської нацменшини, вважає міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто. Про це він сказав в інтерв'ю ТСН, яке вийшло в ефірі каналу "1+1" 24 червня.
Він запевнив, що Угорщина підтримує територіальну цілісність і суверенітет України.
"Але ваша війна з Росією не може і не має бути виправданням порушень прав угорців. Ми розуміємо, що ваш президент, уряд хотіли б позбутися впливу Росії на мову та школи, але у мене запитання: яким чином ми там з’явилися? Якщо ви сперечаєтеся з Росією, чому ображаєте нас? Якщо ви боретеся з Росією, чому позбавляєте прав угорців? Ви можете бути впевнені: ми будемо самовіддано підтримувати територіальну цілісність і суверенітет України, адже це стоїть над усіма проблемами. Але ми не розглядаємо ці політичні питання як виправдання для порушення односторонніх і багатосторонніх зобов'язань", – сказав Сіярто.
Він додав, що Угорщина – не ворог Україні.
"Чому ми маємо бути ворогом? Ми країни-сусіди. Що сильніші і стабільніші ваші сусіди, то сильніші і стабільніші ви самі. Що кращі ваші стосунки з сусідами, то впевненіше ви можете дивитися в майбутнє. Ми зацікавлені в ефективних і прагматичних відносинах з Україною, які базуються на взаємній повазі. Так і було до вересня минулого року, коли ми твердо підтримували європейські та євроатлантичні прагнення України. Але потім, на жаль, український парламент ухвалив закон "Про освіту", який порушує права угорців. Ми активізувалися і сподіваємося, що ситуацію буде вирішено найближчим часом. Зараз це залежить не від нас", – заявив дипломат.
5 вересня 2017 року Верховна Рада України ухвалила закон "Про освіту", який розширив використання української мови в навчанні. Після цього відносини України і Угорщини погіршилися, оскільки остання висловила занепокоєння майбутнім угорської меншини в Україні.
Сіярто заявив, що Угорщина буде блокувати зближення України з ЄС і НАТО, поки Київ не внесе змін у документ.
Закон передали на експертизу у Венеціанську комісію, яка сформулювала висновки 8 грудня. Києву запропонували внести зміни у 7-му статтю – щодо недискримінації навчання недержавними мовами, що не є офіційними у Європейському союзі. Зокрема, ішлося про викладання в середній школі російською мовою.
Комісія не стала наполягати на зміні статті закону, але рекомендувала Україні вжити заходів щодо недопущення дискримінації мов національних меншин.
У Євросоюзі заявили, що Київ мусить врахувати рекомендації Венеціанської комісії.
14 лютого 2018 року Кабмін подав у Верховну Раду законопроект, у якому запропонував продовжити перехідний період упровадження мовної статті закону "Про освіту" до 2023 року.
22 червня на Закарпатті відбулася перша зустріч на рівні міністрів України та Угорщини відтоді, як Україна ухвалила закон про освіту. Сіярто заявив про прогрес у переговорах.
Він сказав, що Угорщина не проти участі президента України Петра Порошенка в липневому саміті Україна – Грузія – НАТО у Брюсселі. Водночас міністр підкреслив, що рішення Угорщини про блокування політичних зустрічей комісії Україна – НАТО залишається в силі.
