Колегія суддів Київського апеляційного суду звернулася у Вищу раду правосуддя із заявою, що дії адвоката підозрюваної у справі про вбивство Павла Шеремета Юлії Кузьменко вони розцінюють як тиск та спробу втручання у здійснення правосуддя. Про це йдеться на сайті ВРП.
"На засіданні Вищої ради правосуддя 23 квітня 2020 року розглянуто повідомлення суддів Київського апеляційного суду Сливи Юрія Михайловича, Мельника Володимира Васильовича, Фрич Тетяни Вікторівни про втручання в їхню діяльність як суддів щодо здійснення правосуддя. Доповідач – член ВРП Віктор Шапран – наголосив, що під час перевірки підтвердилися факти, викладені в повідомленні суддів про втручання в їхню діяльність щодо здійснення правосуддя з боку захисника підозрюваного Кузьменко адвоката Добоша в судовому засіданні 20 грудня 2019 року", – ідеться в повідомленні.
Ідеться про засідання 20 грудня 2019 року, яке перенесли через відсутність прокурора. Тоді адвокат відмовлявся покидати будівлю суду.
Судді стверджують, що адвокат Владислав Добош у стверджувальній формі висловився про те, що відкладення судового засідання за таких умов не відбудеться.
Присутні в залі особи разом з адвокатом протягом понад п'ять годин поспіль блокували приміщення залу суду й не хотіли його покидати, через що довелося викликати поліцію.
Судді звинуватили Добоша в негідній поведінці – він поводився нетактовно й допускав образливі висловлювання. На думку суддів, адвокат виявив неповагу до суду, зокрема висловлюванням погроз, звинувачень і критики у присутності представників ЗМІ, що є тиском на суд із метою його дискредитації.
"Як повідомив під час засідання член Вищої ради правосуддя Шапран, слідчим відділом Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 376 Кримінального кодексу України (втручання в діяльність судових органів). За результатами розгляду цього питання ВРП вирішила вжити заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя за повідомленням суддів Київського апеляційного суду про втручання в їхню діяльність як суддів щодо здійснення правосуддя, та надіслала до Офісу генпрокурора звернення щодо надання інформації про розкриття та розслідування вказаного злочину", – ідеться в повідомленні.
24 грудня 2019 року судді розглянули апеляцію на арешт Кузьменко й залишили попереднє рішення без змін. Судді зазначають, що після цього захисник також виявив "нестриману й некоректну поведінку, нетактовно, образливо і принизливо висловлювався в нецензурній формі як на адресу суддів, які ухвалили рішення, так і прокурорів, які брали участь у судовому провадженні".
Також адвокат публічно висловлювався, що "кожен суддя відповість за підозрювану". На думку суддів, такі слова є погрозою їм у зв'язку із професійною діяльністю.
Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві внаслідок підриву машини, що належала співзасновниці видання "Українська правда", цивільній дружині журналіста Олені Притулі. Прокуратура кваліфікувала інцидент як умисне вбивство, вчинене у спосіб, небезпечний для життя багатьох людей. За версією слідства, журналіста вбили для дестабілізації ситуації в Україні.
12 грудня 2019 року міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков повідомив про затримання підозрюваних у причетності до вбивства Шеремета. Пізніше того самого дня Нацполіція назвала імена ймовірних причетних: це військова медсестра Яна Дугарь (суд відправив її під домашній арешт), військовослужбовець Сил спецоперацій Збройних сил України, музикант Андрій Антоненко (заарештували), Кузьменко (помістили під варту), а також подружжя Владислав та Інна Грищенки, які фігурують у справі як "особи, що володіють інформацією" (їх заарештували за іншою справою).
Слідчі вважають, що вибухівку під автомобіль Шеремета закладали Кузьменко та Антоненко, Антоненко також називають організатором злочинної групи. Дугарь нібито "займалася розвідкою": шукала камери на маршруті прямування спільників.