0 Київ
Лідерка партії "Батьківщина" Юлія Тимошенко порадила президентові України Володимиру Зеленському не виконувати рішення Конституційного Суду, якщо той визнає указ президента про розпуск Верховної Ради неконституційним. Про це Тимошенко 12 червня заявила в ефірі каналу "112 Україна".
За словами лідерки "Батьківщини", на зустрічі із Зеленським питання дострокових виборів було одним із основних.
"Не можна допустити, щоби Конституційний Суд зруйнував дострокові вибори... Це рішення буде незаконним і неконституційним, це буде означати, що воно політично, а, може, ще й корупційно мотивоване", – підкреслила вона.
Тимошенко заявила, що скасування дострокових виборів буде означати, що судді, які за це проголосували, "стоять на стороні реваншу".
"За Конституцією, немає ніяких сумнівів, що більше трьох років коаліції немає... Навіть якщо на корупційній основі КС винесе рішення, що указ президента про розпуск парламенту є неконституційним, то президенту як гаранту Конституції, який точно знає, що указ конституційний, можна указ не скасовувати", – заявила вона.
Лідерка "Батьківщини" додала, що Центрвиборчком зобов'язаний виконати указ президента про розпуск парламенту.
"Навіть якщо суд прийме абсолютно незаконне рішення, то президенту не треба скасовувати указ про розпуск парламенту, а треба вимагати його виконання", – підсумувала вона.
Лідер партії "Голос" Святослав Вакарчук назвав неприпустимим тиск на Конституційний Суд, повідомила 13 червня пресслужба політсили.
"Заклики до президента не виконувати рішення суду ми вважаємо небезпечними й такими, що підривають основи державності. Ми за те, щоб Верховна Рада змінилася якнайшвидше, тому що це стара політика, якої ми маємо позбутися. А виконання судових рішень – це взагалі не предмет обговорення у правовій державі", – зазначив політик.
Вакарчук додав, що закон має бути вищим від політичної доцільності.
"Старі політики, які дозволяють собі стверджувати інше, діють за звичними для них старими правилами і фактично руйнують основи демократії", – підкреслив він.
Лідер "Голосу" додав, що Верховна Рада заслуговує на розпуск, але ще важливіше в цьому процесі забезпечити стійкість основ конституційного ладу у країні та захистити суддів Конституційного Суду від зовнішнього тиску.
21 травня президент України Володимир Зеленський оголосив про розпуск Верховної Ради VIII скликання і призначення позачергових парламентських виборів на 21 липня. 23 травня указ Зеленського про дострокове припинення повноважень Верховної Ради і призначення позачергових парламентських виборів набув чинності. Із 24 травня в Україні розпочався виборчий процес.
Ініціатором подання до КСУ про конституційність указу про розпуск стала група нардепів із фракції "Народний фронт". Конституційне провадження за поданням 62 депутатів Верховної Ради визнано КСУ невідкладним. Справу розглядають у формі усного провадження.
6 червня спікер парламенту Андрій Парубій говорив, що станом на 17 травня до парламентської коаліції належало 227 депутатів за мінімально необхідних 226.
Суддя КСУ Віктор Кривенко заявив 11 червня, що Парубій не надав Конституційному Суду України списку нардепів, які належали до парламентської коаліції після лютого 2016 року.
Зеленський 11 червня виступив перед початком дебатів у КСУ. Він назвав позицію про розпуск Ради "бездоганною" і висловив надію, що судді ухвалять справедливе рішення, за яке "не буде соромно".
11 червня голова суду Наталія Шаптала повідомила, що Конституційний Суд України продовжить розгляд подання 62 народних депутатів щодо відповідності Основному закону указу президента в закритому режимі. Дати ухвалення вердикту вона не назвала.
