У Мінекономрозвитку розповіли, які збираються внести зміни в систему ProZorro

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства планує реформувати систему державних закупівель ProZorro. Про це в інтерв'ю LIGA.net, опублікованому 18 травня, сказав глава відомства Ігор Петрашко.

"Що таке ProZorro? Це система, яка абсолютно нормально працює для усунення зловживань у тендерних закупівлях. В основі лежать алгоритми – у них не передбачено критеріїв локалізації. Це абсолютно унікальна річ: локалізація є в усіх європейських країнах, у США. Про що йдеться? У змаганні між місцевим та іноземним постачальником перевагу потрібно віддати компанії з локалізацією", – заявив міністр.

Він визнав, що радикальні зміни в систему слід вносити з урахуванням положення Угоди про асоціацію з Європейським союзом.

"Але зараз цей баланс змінився, причому не на нашу користь. Ми бачимо, до чого це призвело – промислове виробництво падає", – зазначив Петрашко.

За його словами, в основі реформування ProZorro має лежати критерій виплати податків переможцями тендерів в український бюджет.

"Я не кажу, що це станеться миттєво, зміни будуть поступовими, для початку хотілося б дати сигнал. Для того щоб, наприклад, припинити такі речі, як експорт російського комплектовання територією Білорусі", – підкреслив глава Мінекономрозвитку.

4 травня Петрашко назвав систему ProZorro "абсолютно дивною".

Система держзакупівель ProZorro працює від початку 2015 року. Із 1 серпня 2016 року всі державні тендери, які перевищують порогові значення (від 200 тис. грн – для товарів та послуг і 1,5 млн грн – для робіт), потрібно проводити через ProZorro. Пресслужба ProZorro у грудні 2019 року повідомляла, що завдяки системі держава заощадила приблизно 100 млрд грн.

Верховна Рада у грудні 2017 року ухвалила в першому читанні законопроєкт №7206 "Купуй українське, плати українцям", який передбачав зміни в закон "Про публічні закупівлі", зокрема вводив преференції для національних виробників. У посольстві Євросоюзу заявили, що законопроєкт порушує взяті Україною зобов'язання в межах зони вільної торгівлі з ЄС, а також норми СОТ. У підсумку законопроєкту не ухвалили в цілому.