$39.78 €42.38
menu closed
menu open
weather +3 Київ

У Раді зареєстрували п'ять проєктів постанов для скасування закону про ринок землі

У Раді зареєстрували п'ять проєктів постанов для скасування закону про ринок землі

У другому читанні й у цілому законопроєкт про ринок землі ухвалили 31 березня


Фото: Верховна Рада України / Facebook

Згідно із проєктом постанови №2178-10-П, зареєстрованим у Верховній Раді, закон про ринок землі ухвалили з порушенням низки вимог Конституції України і регламенту парламенту.

У Верховній Раді 31 березня зареєстрували п'ять проєктів постанов, якими пропонують скасувати рішення Ради про ухвалення закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення".

Проєкт постанови №2178-10-П зареєстрував позафракційний нардеп Антон Поляков. У пояснювальній записці він стверджує, що під час ухвалення закону припустилися порушень низки вимог Конституції України та регламенту Верховної Ради України щодо процедури ухвалення законів. Зокрема, ідеться про те, що не всі з поданих нардепами поправок внесли в порівняльну таблицю законопроєкту.

У записці зазначають, що нардеп із фракції "Опозиційна платформа – За життя" Олександр Колтунович подав 520 поправок у законопроєкт, але в порівняльну таблицю занесли тільки 98.

Ще один проєкт постанови №2178-10-П1 зареєструвала позафракційна нардепка Оксана Савчук. У пояснювальній записці вона зазначила, що, згідно з даними електронного голосування та відеофіксації засідання, під час розгляду поправок до законопроєкту частина народних депутатів зареєструвалася на пленарне засідання, однак вони були відсутні в залі й не голосували.

Лідерка фракції "Батьківщина" Юлія Тимошенко та її однопартієць, нардеп Вадим Івченко зареєстрували проєкт постанови №2178-10-П2, який також пропонує скасувати ухвалення закону про ринок землі, проте тексту проєкту на сайті Ради поки що немає.

Також Івченко окремо зареєстрував аналогічні проєкти №2178-10-П3 і №2178-10-П4 (спільно з нардепом від "Батьківщини" Іваном Кириленком). Тексту обох проєктів поки що не опубліковано.

У першому читанні Рада ухвалила законопроєкт №2178-10 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення" 13 листопада 2019 року.

У другому читанні й у цілому законопроєкт ухвалили 31 березня.

Це рішення підтримали 259 парламентаріїв:

  • "Слуга народу" – 206 "за", двоє "проти", троє не голосували, 35 були відсутніми;
  • "Опозиційна платформа – За життя",– двоє "проти", 23 не голосували, 19 відсутні;
  • "Європейська солідарність" – 23 "за", один "проти", троє були відсутніми;
  • "Батьківщина" – 12 "проти", 12 не були присутніми в залі;
  • "За майбутнє"  двоє "проти", 18 відсутні;
  • "Голос" – 13 "за", семеро не були присутніми;
  • "Довіра" – 12 "за", один "проти", четверо були відсутніми;
  • позафракційні – п'ятеро "за", четверо "проти", двоє не голосували, 10 не були присутніми.

Закон передбачає, що володіти землями сільгосппризначення зможуть громадяни України; українські юридичні особи, створені і зареєстровані відповідно до українського законодавства, учасниками яких є лише громадяни України, держава або територіальні громади.

Право володіння землею також матимуть банки та кредитні установи – вони зможуть видавати кредити під заставу землі і забирати її, якщо боржник не віддасть кредит. Ці банки повинні будуть продати землю на торгах протягом двох років після отримання у власність.

Юридичні особи, засновниками або кінцевими бенефіціарами яких є громадяни України, зможуть одержати право володіння землею, якщо це буде схвалено на референдумі.

Ухвалення цього законопроєкту, а також проєкту закону про банки, є умовою Міжнародного валютного фонду для надання Україні допомоги в межах нової програми співпраці. Директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва зазначала, що ухвалення цих документів "дасть змогу швидко просунутися вперед, доопрацювавши параметри нової угоди із ширшим доступом, ніж передбачали раніше".

За словами президента України Володимира Зеленського, протягом двох тижнів після ухвалення законів Україна може отримати $1,5–2 млрд, а загальну суму допомоги збільшено до $8 млрд. З урахуванням допомоги від Світового банку та інших донорів Україна може розраховувати на $10 млрд.