Угорський міністр Балог просить про особисту зустріч із Гриневич через закон про освіту

Угорський міністр Балог просить про особисту зустріч із Гриневич через закон про освіту Гриневич візьме участь у відкритті навчального року в Інституті імені Ференца Ракоці ІІ в місті Берегове на Закарпатті
Фото: Міністерство освіти і науки України / Facebook

Міністр людських ресурсів Угорщини Зотан Балог має намір обговорити з главою Міністерства освіти та науки України Лілією Гриневич реальні причини "мовної статті" в ухваленому парламентом законі "Про освіту".

Глава міністерства людських ресурсів Угорщини Зотан Балог, у віданні якого є питання освіти, просить про особисту зустріч із міністром освіти та науки України Лілією Гриневич, повідомляє прес-служба угорського відомства.

Відповідний лист угорський міністр надіслав до Міносвіти України.

25 вересня Балог візьме участь у відкритті навчального року в Інституті імені Ференца Ракоці ІІ в місті Берегове Закарпатської області, куди серед почесних гостей запросили Гриневич.

У листі угорського міністра зазначено, що новий закон України "Про освіту", зокрема стаття про мову навчання в країні, викликав занепокоєння кількох країн, зокрема Угорщини.

На думку Балога, зустріч із Гриневич дасть можливість обговорити побоювання, що виникають в угорської влади. Міністр сподівається ознайомитися з тим, якими є реальні причини та цілі ухвалення нового закону про освіту в Україні.

25 вересня на Закарпатті з робочим візитом також має намір побувати спікер національних зборів Угорщини Ласло Кевер.

5 вересня Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому закон "Про освіту". Документ запроваджує 12-річну шкільну освіту, посаду освітнього омбудсмена та передбачає, що оклад педагогів залежатиме від підсумків їхньої сертифікації.

Законом також розширено використання української мови в навчанні.

"Підхід, який там закладено, є таким, що дошкільна та початкова освіта здобуваються рідною мовою. Під час навчання в початковій школі великий наголос роблять на оволодінні державною мовою. Починаючи з базової освіти ми здійснюємо навчання українською мовою", – пояснила тоді міністр освіти та науки Лілія Гриневич.

Своє занепокоєння через мовну статтю в законі висловила низка країн: Угорщина, Молдова, Польща, Росія, Болгарія та Греція.

15 вересня Гриневич за результатами зустрічі з главами дипломатичних місій заявила, що Україна готова надати до Ради Європи на експертизу статтю про мову освіти в законі про освітню реформу, а також висловила сподівання, що президент підпише документ. 19 вересня закон підписав спікер Верховної Ради Андрій Парубій.

Голова Закарпатської обласної державної адміністрації Геннадій Москаль закликав президента України ветувати закон. На його думку, ініціатива не відповідає Європейській хартії регіональних мов або мов меншин.

Міністр закордонних справ Павло Клімкін зазначив, що Україна зберігає умови для вивчення нацменшинами рідних мов, однак водночас є "проблеми інтеграції: 75% випускників Берегівського району (Закарпатська область) цього року не склали зовнішнього тестування з української мови".

Президент Румунії Клаус Йоханніс заявляв, що вирішив не відвідувати Україну в жовтні через новий український закон "Про освіту". У Міністерстві закордонних справ України зазначили, що візит президента Румунії до Києва не скасовано, а перенесено.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати