+9 Київ
Україні потрібна демонополізація ринку енергетичних послуг, але водночас країна не повинна здавати свої економічні інтереси на догоду політичним дивідендам, заявив у ефірі телеканала NewsOne лідер партії "Громадська сила" Загід Краснов.
"Коли міністр енергетики США Рік Перрі заявляє, що Україні потрібна демонополізація енергоринку, я з ним згоден. Але водночас ми повинні керуватися лише інтересами України. Бо із чим до нас приїжджають наші заокеанські партнери? Візит Перрі спрямований на те, щоб переконати Україну купувати більше вугілля в Пенсильванії, яке на $15 за тонну дорожче, ніж те саме вугілля з ПАР, а також купувати у США скраплений газ", – вважає Краснов.
Виступаючи проти російського проекту "Північний потік – 2", США захищають свої інтереси, і Україна має думати про свої, упевнений він.
"У Європі теж не сильно прагнуть купувати цей скраплений газ, тому що він на 75% дорожчий від російського. Тому США і виступають проти будівництва "Північного потоку – 2", захищаючи свої економічні інтереси. Ми теж повинні захищати свої економічні інтереси, а не купувати енергоносії втридорога заради політичної підтримки. А що стосується демонополізації енергоринку, то у нас перед очима приклад Німеччини, де приблизно 700 постачальників газу і ціна у нього різна в різних землях. За рахунок конкуренції. У нас же тільки один постачальник диктує свої умови", – додав політик.
Краснов зазначив, що прагнення України перешкоджати будівництву "Північного потоку – 2" зрозуміле і логічне, але сьогодні українській владі потрібно думати про інше.
"Що буде далі з Україною, залежить не від транспортування газу або запуску "Північного потоку – 2" і не від збільшення власного видобування газу. Майбутнє країни залежить від того, чи з'явиться у нас стратегічний економічний план розвитку на 10–15 років. Такого плану не було вчора, немає сьогодні, і ми не бачимо, щоб хтось планував його розробляти на майбутнє. Ми живемо тільки сьогоденням. У нас немає законопроектів, які б покращили інвестиційний клімат, підвищили б купівельну спроможність населення, закрили б корупційні схеми на митниці, через що ми втрачаємо $3–4 млрд на рік. Ось над чим має працювати влада", – переконаний він.
"Північний потік – 2" – другий газопровід, який повинен зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км, потужність нового трубопроводу становить 55 млрд м³ газу на рік. Вартість проекту – €9,5 млрд, його порівну фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній. У "Газпромі" прогнозують, що "Північний потік – 2" введуть в експлуатацію до кінця 2019 року.
Німеччина, Фінляндія і Швеція дозволили прокладати трубопровід через свою територію, Данія – ні. Оператор проекту запропонував прокласти трубопровід в обхід Данії.
Влада України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважає "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
У липні 2018 року сенатор від штату Вайомінг, республіканець Джон Баррассо подав у Конгрес США законопроект про санкції проти "Північного потоку – 2". Міністр енергетики США Рік Перрі не відкидав, що стосовно РФ запровадять нові обмежувальні заходи, які зачеплять "Північний потік – 2".
Американський президент Дональд Трамп повідомив 18 вересня, що США не планують накладати санкції на західні компанії, які беруть участь у будівництві газопроводу.
