+12 Київ
Українців за межами України люблять, але в Європейський союз і НАТО брати не поспішають. Про це заявив колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін виданню "Сегодня" в інтерв'ю, яке було опубліковано 5 січня.
"Українців усі хочуть, українці – це всюди дуже позитивно, це наш великий плюс. А країна у нас "бідніша" і складніша, ніж українці. Українців усі люблять, але про країну кажуть, що вона корумпована, олігархічна, складна, неефективна. А нам треба зробити так, щоб наша країна була, як українці. А якщо ми залишаємося такими, як зараз, без подальшого розвитку, ні в які ЄС і НАТО ми не вступимо", – вважає Клімкін.
На запитання, чи є в України шанс почути від ЄС і НАТО "так", він відповів: "Я вважаю, що ні".
"Кажу абсолютно відверто. Питання перспективи має бути вирішене. Це реально наше майбутнє. Ця історія середньострокова і пов'язана з перезавантаженням України", – зазначив ексглава МЗС України.
Україна активізувала співпрацю з НАТО у 2014 році на тлі анексії Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості".
Згідно з Воєнною доктриною України, ухваленою у 2015 році, поглиблення співпраці з НАТО та досягнення до 2020 року повної сумісності Збройних сил України з арміями країн – членів НАТО є пріоритетним завданням.
9 березня 2018 року у НАТО повідомили, що визнають за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі.
7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення в Конституцію положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.
Згідно із грудневим дослідженням, проведеним фондом Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова, 51% опитаних українців вважають, що вступ до НАТО гарантуватиме безпеку країни.
