Зеркаль: Люди з військової прокуратури знають, що я не фіфа, а Баба Яга, яка навіть при президентові називає речі своїми іменами 

Офіційний Київ збирає докази злочинів Росії і підтримуваних нею бойовиків на окупованих територіях України. Ці докази буде продемонстровано через рік, 12 червня 2018 року, у Міжнародному суді ООН у Гаазі, де розглядають позов проти Росії.

Про це в інтерв'ю виданню "ГОРДОН" повідомила заступник міністра закордонних справ Олена Зеркаль, яка очолює українську сторону в суді.

"Я практично щодня зустрічаюся з тими, хто працює зі збиранням доказів. Щодватижні у мене збирається група, ми узгоджуємо всі етапи. Природно, дуже багато залежить від того, наскільки керівники служб розуміють суть питання і готові над ним працювати", – розповіла Зеркаль.

Вона додала, що важливу роль у збиранні доказів відіграє військова прокуратура. За словами чиновниці, проблем у співпраці між МЗС і військовою прокуратурою немає.

"Я давно працюю із цими людьми, вони знають, що я не фіфа, а Баба Яга, яка навіть при президентові називає речі своїми іменами", – підкреслила Зеркаль.

Вона також пояснила, чому на першому етапі Міжнародний суд ООН визнав недостатніми зібрані Україною докази про фінансування тероризму з боку РФ.

"Питання не в тому, достатньо ми зібрали доказів чи недостатньо. Суд хоче іншого, а саме чітких доказів, що російське керівництво, поставляючи зброю на Донбас, усвідомлювало: зброю будуть використовувати, зокрема цілеспрямовано, проти цивільного населення, включно з епізодом зі знищенням цивільного літака (малайзійського боїнга МН17, збитого бойовиками 17 липня 2014 року в окупованій частині Донецької області. – "ГОРДОН")", – сказала Зеркаль.

"Завгосп у МЗС вирішив: навіщо напружуватися та надсилати диппошту в неділю, а не в понеділок? І ледь не зірвав позов України проти Росії". Повна версія інтерв'ю з Оленою Зеркаль

Із 6 до 9 березня в Гаазі пройшли попередні слухання за позовом України проти Росії, у якому вказано на порушення Москвою положень Конвенції ООН про боротьбу з фінансуванням тероризму та Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.

Київ вимагав засудити акти тероризму в Харкові і на Донбасі, серед яких збитий рейс MH17, а також зобов'язати Росію виплатити компенсації, розмірів яких у позові не вказано. Крім цього, суду пропонують притягнути до відповідальності офіційних осіб, винних, на думку позивачів, у підтримці тероризму. Другий блок претензій стосувався порушень прав кримських татар і українців окупаційною владою Криму.

Україна просила Міжнародний суд ООН на час розгляду справи як засіб забезпечення позову заборонити РФ здійснювати будь-які кроки, які погіршують ситуацію.

19 квітня Міжнародний суд ООН відмовив Україні у тимчасових заходах проти Росії щодо Конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму. Водночас суд у Гаазі погодився запровадити заходи з позовом України проти Росії для захисту національних меншин в окупованому Криму. Наступне засідання у справі "Україна проти Росії" призначено на 12 червня 2018 року.