+14 Київ
Ексзаступниця міністра закордонних справ України Олена Зеркаль написала відкритий лист редактору The New York Times Майклу Слекману з проханням переписати її інтерв'ю. Текст листа Зеркаль опублікувала у Facebook.
Зеркаль заявила, що була розчарована, тому що в інтерв'ю її цитували поза контекстом і більша частина інтерв'ю не відображала точно її позицію щодо викладених питань.
"Результатом цього стали інтенсивні спекуляції в ЗМІ і підливання "олії у вогонь", що не відповідає інтересам ні України, ні США. Високих стандартів, яких я очікувала від The New York Times, не було дотримано в цьому випадку", – написала ексдипломатка.
Вона зазначила, що велика частина питань стосувалася внутрішньоамериканської політики, і тут її позиція тотожна з позицією українського уряду, що втручатися у ці справи абсолютно недоречно.
"Були також частини інтерв'ю, що, як це досить часто трапляється, відбувалися в погодженому неофіційному форматі. Однак виявилося, що в деяких випадках було використано мої дослівні цитати – навіть коли я спеціально назвала ці висловлювання неофіційними", – заявила вона.
За словами Зеркаль, вона не погодилася б на це інтерв'ю, якби знала, що багато її висловлювань буде вирвано з контексту.
Ексзаступниця міністра вказала на низку помилок і спотворень в інтерв'ю. Зокрема, за її словами, вона говорила, що наприкінці липня не знала, чому процес надання Україні військової допомоги не було завершено.
"Під час інтерв'ю мені було абсолютно зрозуміло, що наприкінці липня ми не знали, чому процес надання військової допомоги Україні не було завершено. У нас не було підстав вважати, що військова допомога дійсно заморожена. В інтерв'ю я пояснила, що є проблеми і що наше посольство в США обмежило телеграми, які щодня доставляли одночасно і в МЗС, і в Офіс президента. Я також чітко заявила (і підтвердила в наступному електронному листі), що причина і час затримки були незрозумілі. Не було згадок про те, що допомога заморожена, або акцентування на цій конкретній проблемі у телеграмах з обмеженим доступом зі США. Якби вони були, я б відреагувала відповідно. Я б також чітко пам'ятала про дату чогось такого значного", – написала Зеркаль.
Також вона заявила, що під час інтерв'ю і в електронному листі повідомляла редактору, що метою її поїздки до Вашингтона було обговорення питань, що стосуються російського газопроводу "Північний потік – 2", а також санкцій щодо Росії, водночас могли виникнути питання, що стосуються розслідування справи про імпічмент президента США Дональда Трампа. За її словами, у статті була низка спекулятивних заяв із цього питання, що уряд нібито заблокував її поїздку до Вашингтона в жовтні, щоб вона не обговорювала питання імпічменту.
Окрім цього, Зеркаль заявила, що говорила редактору про наявність особистих причин, через які вона покинула МЗС, проте в статті вказано, що вона пішла у відставку, "щоб висловити протест проти дипломатії свого уряду з адміністрацією Трампа влітку і Росією цієї осені".
"Я дала багато інтерв'ю під час мого перебування на посаді заступника міністра закордонних справ України, і я вперше відчула необхідність написати редактору газети, щоб виправити написане. Я хотіла б попросити The New York Times надрукувати виправлену версію інтерв'ю, яке я дала. Крім того, я хотіла б, щоб цей лист також було опубліковано", – заявила Зеркаль.
Зеркаль написала заяву про звільнення з посади 28 листопада, 4 грудня уряд звільнив її.
3 грудня вийшла стаття The New York Times, у якій ішлося про те, що Офіс президента знав про затримку військової допомоги Україні, але намагався приховати цю інформацію.
Наприкінці серпня видання Politico повідомило, що Трамп ухвалив рішення переглянути програму надання допомоги Україні для зміцнення національної безпеки і оборони, щоб переконатися, що гроші Сполучених Штатів в Україні використовують в інтересах Вашингтона. Трамп не підтверджував цієї інформації. Віцепрезидент Майк Пенс заявляв, що надання Україні військової допомоги залежить від її успіхів у боротьбі з корупцією.
12 вересня адміністрація президента розблокувала програму військової допомоги. 19 вересня Палата представників Конгресу США після затримки схвалила виділення Україні коштів для зміцнення безпеки.
22 вересня Трамп заявив, що підтримував Україну із самого початку, але дуже розчарований тим, що інші країни не допомагають цій країні так само. 24 вересня він визнав, що зупиняв програму допомоги Україні, домагаючись, щоб Євросоюз також виділяв кошти Києву.
24 вересня спікерка Палати представників Конгресу США демократка Ненсі Пелосі оголосила про початок офіційного розслідування в межах процедури імпічменту Трампа через скандал, що почався після публікацій The Washington Post і The New York Times про можливий тиск Трампа на президента України Володимира Зеленського під час телефонної розмови 25 липня.
25 вересня було опубліковано стенограму липневої розмови Трампа і Зеленського. З неї випливає, що Трамп порушив питання про розслідування діяльності в Україні Гантера Байдена – сина колишнього віцепрезидента США і свого ймовірного суперника на президентських виборах 2020 року Джо Байдена. Зеленський пообіцяв Трампу, що новий український генпрокурор "подивиться на ситуацію".
Глава Білого дому називає розслідування "полюванням на відьом" і наполягає, що не тиснув на Зеленського. Президент України заявив, що під час телефонної бесіди його ні до чого "не підштовхували", і підкреслив, що не хоче бути втягнутим у виборчу кампанію в США.
Посол США в Євросоюзі Гордон Сондленд зазначав, що надання військової допомоги Україні залежало від публічної заяви Зеленського про розслідування діяльності української компанії Burisma, до ради директорів якої входив Гантер Байден.
2 грудня Республіканська партія США опублікувала 123-сторінкову доповідь, що заперечує звинувачення на адресу Трампа, які можуть призвести до його імпічменту.
Трампу може загрожувати імпічмент за статтею про зловживання владою. 4 грудня відбулося слухання в юридичному комітеті Палати представників Конгресу США. Глава Білого дому відмовився брати в ньому участь.
