У Міжнародному суді ООН, де розглядали позов проти Росії, найбільше вразили абсолютно неупереджені обличчя суддів. Про це в інтерв'ю виданню "ГОРДОН" заявила заступник міністра закордонних справ Олена Зеркаль, яка очолює українську сторону в суді в Гаазі.
"Знаєте, що мене вразило на процесі? У всіх суддів під час засідання спостерігається абсолютне poker face, і ти навіть не розумієш: доніс до них увесь жах війни у твоїй країні чи ні", – розповіла Зеркаль.
Вона підкреслила, що розгляд справи у суді ООН, по суті, – це олімпійські ігри для юристів і дипломатів.
"Суд ООН – це той рівень, про який я в принципі навіть ніколи не мріяла. Це як олімпійські ігри, але для юристів і дипломатів. Одна річ читати і знати в теорії, зовсім інша – брати участь у процесі такого рівня. Якби було кому віддати пас (в Україні. – "ГОРДОН") – я би залюбки це зробила. Але, на жаль, поки нікому: система не виростила потрібних фахівців, ми навіть не припускали, що опинимося в такій ситуації", – зазначила Зеркаль.
Заступник глави українського МЗС переконана, що, незважаючи на чимало фактів підкупу Кремлем європейських політиків, у випадку з суддями ООН це неможливо.
"Репутація – головний капітал суддів ООН, напрацьований за багато років. Судді, по-перше, виборна посада, а по-друге, не безстрокова. Рішення та позиції суддів, які будуть мати явні перекоси, миттєво візьмуть до уваги держави – члени ООН, що матиме прямі наслідки під час чергових виборів. Крім того, судді ООН досить високооплачувані фахівці. Не просто досить, а дуже добре. Плюс вони не політики. Судді ООН – це академіки, люди , які викладають і регулярно пишуть монографії. У них власна думка, яку вони детально, чітко і аргументовано викладають", – підсумувала Зеркаль.
"Завгосп у МЗС вирішив: навіщо напружуватися і надсилати диппошту в неділю, а не в понеділок? І ледь не зірвав позову України проти Росії". Повна версія інтерв'ю з Оленою Зеркаль
Із 6 до 9 березня в Гаазі пройшли попередні слухання за позовом України проти Росії, у якому вказано на порушення Москвою положень Конвенції ООН про боротьбу з фінансуванням тероризму та Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.
Київ вимагав засудити акти тероризму в Харкові і на Донбасі, серед яких збитий рейс MH17, а також зобов'язати Росію виплатити компенсації, розміру яких у позові не вказано. Крім цього, суду пропонують притягнути до відповідальності офіційних осіб, винних, на думку позивачів, у підтримці тероризму. Другий блок претензій стосувався порушень прав кримських татар і українців окупаційною владою Криму.
Україна просила Міжнародний суд ООН на час розгляду справи як заходи забезпечення позову заборонити РФ здійснювати будь-які кроки, які погіршують ситуацію.
19 квітня Міжнародний суд ООН відмовив Україні у тимчасових заходах проти Росії щодо Конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму. Водночас суд у Гаазі погодився запровадити заходи з позовом України проти Росії для захисту національних меншин в окупованому Криму. Наступне засідання у справі "Україна проти Росії" призначено на 12 червня 2018 року.