Зеркаль заявила, що рішення суду ООН у справі "Україна проти РФ" може бути ухвалено не раніше ніж 2022 року

Зеркаль заявила, що рішення суду ООН у справі "Україна проти РФ" може бути ухвалено не раніше ніж 2022 року Зеркаль: Суму компенсації визначатимуть після ухвалення рішення по суті
Фото: icj-cij.org

Тільки у грудні 2020 року російська сторона має подати в Міжнародний суд ООН документи у справі "Україна проти РФ", повідомила заступниця міністра закордонних справ України Олена Зеркаль.

Рішення Міжнародного суду ООН у справі "Україна проти РФ" може бути ухвалено у 2022-му – на початку 2023 року. Про це сьогодні під час брифінгу повідомила заступниця міністра закордонних справ України Олена Зеркаль, передає кореспондент видання "ГОРДОН".

"Якщо підраховувати відповідно до усталеної практики суду, то на грудень наступного року Росія має подати приблизно такий же обсяг документів до суду. Після того суд має надати нам право на вивчення і реакцію на ці документи. Зазвичай це три-чотири місяці. Якщо буде такий обсяг, може бути до пів року. Після нашої реакції дадуть якийсь термін для реакції РФ на нашу реакцію, і вже після цього будуть призначені слухання. Дійсно, рішення очікується не раніше 2022 року, а можливо, і початку 2023 року", – підкреслила Зеркаль.

Вона зазначила, що в цьому питанні все залежить від того, що вважатимуть рішенням – "рішення по суті чи рішення, яке буде визначати компенсацію".

Суму компенсації, за словами Зеркаль, визначатимуть після ухвалення рішення по суті.

16 січня 2017 року Україна подала позов проти РФ у Міжнародний суд ООН у Гаазі. Він пов'язаний із порушенням Москвою Конвенції ООН про боротьбу з фінансуванням тероризму та Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації. У Москві заявили, що звернення до суду "має на меті поточні політичні інтереси".

Із 6-го до 9 березня 2017 року в Гаазі відбулися попередні слухання за позовом України проти Росії. Київ вимагав засудити акти тероризму в Харкові й на Донбасі, включно зі збитим рейсом MH17, а також зобов'язати Росію виплатити компенсації, розміру яких у позові не вказано. Крім цього, суду пропонують притягнути до відповідальності офіційних осіб, винних, на думку позивачів, у підтримці тероризму. Другий блок претензій стосувався порушень прав кримських татар і українців із боку окупаційної влади Криму. Україна просила Міжнародний суд ООН на час розгляду справи для забезпечення позову заборонити РФ здійснювати будь-які кроки, які погіршують ситуацію.

19 квітня 2017 року Міжнародний суд ООН відмовив Україні у тимчасових заходах проти Росії за Конвенцією про боротьбу з фінансуванням тероризму. Водночас суд у Гаазі погодився запровадити заходи за позовом України проти Росії для захисту національних меншин в окупованому Криму. Суд зобов'язав РФ відновити освітній процес українською мовою й забезпечити діяльність Меджлісу.

6 червня 2018 року тодішній міністр закордонних справ Павло Клімкін заявив, що Україна підготувала завершений позов проти Росії за порушення двох конвенцій.

12 червня Україна подала до Міжнародного суду ООН меморандум із позовом проти Росії про порушення двох конвенцій.

Заступниця міністра закордонних справ України Олена Зеркаль 12 червня заявляла, що Міжнародний суд ООН буде розглядати позов проти Росії ще кілька років.

У МЗС Росії 2 червня 2019 року заявили, що російська сторона доводитиме відсутність юрисдикції Міжнародного суду ООН щодо ініційованої Києвом справи "Україна проти Російської Федерації". 3 червня суд почав розглядати заперечення РФ у справі, 8 листопада визнав, що справа належать до його юрисдикції.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати