+1 Київ
Створення в парламенті тимчасової слідчої комісії щодо розслідування причетності високопосадовців України до екстрадиції бійців російської приватної військової компанії "Вагнер" із Білорусі в Росію не обговорюватимуть. Про це заявив голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія, повідомив "Інтерфакс-Україна" 15 вересня.
"Для цього потрібно мати доступ до державної таємниці й отримати відповідний допуск до матеріалів", – зазначив Арахамія.
Він додав, що категорично проти створення будь-якої тимчасової слідчої комісії щодо роботи спецслужб. Це питання, на думку Арахамії, потрібно обговорювати в підкомітеті з розвідки комітету з нацбезпеки Верховної Ради, діставши доступ до секретної інформації.
"У нас є нормальний майданчик, я це запропонував усій опозиції, тому що вони всі там репрезентативно присутні. Є майданчик у закритому форматі. Усі, хто отримав доступ і допуск, можуть ознайомитися з матеріалами справи, усіма документами, а потім можуть у якомусь стислому форматі, не розголошуючи держтаємниці, повідомити про це суспільству", – вважає голова фракції.
Він підкреслив, що це правильна форма, її радять використовувати міжнародні партнери України.
29 липня влада Білорусі повідомила про затримання 33 росіян, які є членами приватної військової компанії. У Радбезі Білорусі заявляли, що стосовно затриманих порушили кримінальну справу за статтею про підготовку терактів, згодом повідомляли, що їх підозрюють у підготовці масових заворушень.
В інтерв'ю засновнику видання "ГОРДОН" Дмитрові Гордону, яке вийшло в ефір 6 серпня, президент Білорусі Олександр Лукашенко сказав, що видасть Україні затриманих бойовиків у разі, якщо Київ доведе їх причетність до злочинів на Донбасі. Лукашенко доручив запросити у країну генеральних прокурорів Росії та України, щоб розібратися в ситуації із затриманими бойовиками. 9 серпня він заявив, що, якщо генпрокурори не приїхали до Мінська, отже, їм "начхати на цих хлопців".
Офіс генерального прокурора України від 12 серпня звернувся в Генеральну прокуратуру Республіки Білорусь із запитами про видання 28 вагнерівців (із них дев'ятеро – громадяни України), які активно брали участь в бойових діях на території Донецької та Луганської областей у складі терористичних організацій "ЛНР" та "ДНР".
14 серпня стало відомо, що влада Білорусі видала затриманих вагнерівців Росії. Президент України Володимир Зеленський назвав це недружнім кроком із боку Білорусі. На його думку, наслідки звільнення найманців "будуть трагічними".
Головний редактор інтернет-видання "Цензор.НЕТ" Юрій Бутусов 18 серпня заявив, що поїздка бійців ПВК "Вагнер" у Білорусь була частиною спецоперації СБУ та Головного управління розвідки Міноборони України: планували посадити літак із найманцями в Україні, після чого затримати їх. За словами Бутусова, спецоперація провалилася через рішення керівника Офісу президента Андрія Єрмака і Зеленського про перенесення терміну вильоту бойовиків із Мінська, а також через витік інформації з України.
У СБУ назвали "фантастичним сценарієм" це повідомлення. Начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов заявив, що бійців ПВК "Вагнер" у Мінську перекидали російські спецслужби і це не було спецоперацією СБУ.
Єрмак назвав дезінформаційною кампанією версію про причетність СБУ до появи вагнерівців у Мінську. Шевченківський районний суд Києва зобов'язав СБУ відкрити стосовно Єрмака провадження за ст. 111 (державна зрада) і ст. 114 (шпигунство) Кримінального кодексу України. За словами нардепа від "Європейської солідарності" Володимира Ар'єва, справа пов'язана зі зливанням інформації про спецоперацію. Єрмак назвав відкриття цього провадження піар-ходом.
Колишній глава Офісу президента України Андрій Богдан заявив, що операцію із затримання найманців ПВК "Вагнер" зірвала людина "із найближчого оточення" Зеленського. Він, як і екссекретар Ради національної безпеки та оборони України Олександр Турчинов, зазначив, що спецоперацію розпочали 2019 року.
Створення парламентської ТСК у справі вагнерівців вимагають фракції "Європейська солідарність" і "Голос".
