+12 Київ
Він підкреслив: Bellingcat вдалося виявити докази, що таку операцію справді розробили Головне управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони спільно зі співробітниками Служби безпеки України.
Першу частину розслідування Bellingcat обіцяє випустити в першому кварталі 2021 року, найімовірніше, у лютому.
"Зараз ми працюємо над одним документальним фільмом, а не тільки [текстовим] розслідуванням, щодо дуже-дуже цікавої історії, яку зробила українська [військова] розвідка, – розповів Грозєв. – Ми спробуємо це зробити двома частинами. Перша – це журналістське розслідування. У ньому буде використано частину накопиченої інформації та інтерв'ю. Найімовірніше, це буде в лютому. А сам фільм – довгий, якісний – буде готовий пізніше, протягом року, [імовірно] восени".
У цьому фільмі, за його словами, буде задіяно реальних учасників спецоперації.
"Я впевнений, що після цього буде ще щонайменше один художній фільм. Але це за рік буде", – сказав журналіст.
За словами Грозєва, Bellingcat планує висунути обидва фільми на здобуття премій у сфері кінематографії.
"Перший [фільм точно подамо] на документалістику "Оскара", – повідомив журналіст.
Отруєння Навального, Гаага для Путіна, Гордон і Гіркін, вагнерівці, MH17. Повне інтерв'ю Бацман із Грозєвим
29 липня влада Білорусі повідомила про затримання 33 іноземців, які належать до приватної військової компанії. У Радбезі Білорусі заявляли, що стосовно затриманих порушили кримінальну справу за статтею про підготовку терактів, пізніше повідомляли, що їх підозрюють у підготовці масових заворушень.
В інтерв'ю засновнику видання "ГОРДОН" Дмитрові Гордону, яке вийшло в ефір 6 серпня, Олександр Лукашенко, який керує Білоруссю з 1994 року, заявив, що видасть Україні затриманих бойовиків у разі, якщо Київ доведе їхню причетність до злочинів на Донбасі. Лукашенко доручив запросити у країну генеральних прокурорів Росії та України для розгляду ситуації із затриманими бойовиками. 9 серпня він заявив, що якщо генпрокурори не приїхали до Мінська, отже, їм "начхати на цих хлопців".
Офіс генерального прокурора України 12 серпня звернувся в Генеральну прокуратуру Республіки Білорусь із запитами про видання 28 вагнерівців (із них дев'ятеро – громадяни України), які активно брали участь у бойових діях на території Донецької та Луганської областей у складі терористичних організацій "ЛНР" і "ДНР".
14 серпня стало відомо, що влада Білорусі видала затриманих вагнерівців Росії. Президент України Володимир Зеленський вважає це недружнім кроком із боку Білорусі. На його думку, наслідки звільнення найманців "будуть трагічними".
Головний редактор "Цензор.НЕТ" Юрій Бутусов 18 серпня заявив, що поїздка бійців ПВК "Вагнер" у Білорусь була частиною спецоперації ГУР Міністерства оборони та СБУ: планували посадити літак із найманцями в Україні, після чого затримати їх. За словами Бутусова, спецоперація провалилася через рішення керівника Офісу президента Андрія Єрмака і Зеленського про перенесення терміну вильоту бойовиків із Мінська із 25-го на 30 липня, а також через витік інформації з України.
Про те, що інформація про проведення спецоперації із затримання вагнерівців потрапила до російських та білоруських спецслужб після наради у Зеленського, на якій були присутні, окрім глав українських спецслужб, керівники Офісу президента, розповів екссекретар Ради нацбезпеки і оборони України Олександр Турчинов. Він, як і колишній генеральний прокурор України Юрій Луценко, зазначив, що спецоперацію вели із 2019 року.
Колишній глава Офісу президента України Андрій Богдан заявив, що операцію із затримання найманців ПВК "Вагнер" зірвала людина "з найближчого оточення" Зеленського.
У СБУ назвали ці дані "фантастичним сценарієм". Начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов заявив, що бійців ПВК "Вагнер" у Мінськ перекидали російські спецслужби і це не було спецоперацією СБУ.
Зеленський заявив, що жодного "зливу" спецоперації із затримання вагнерівців не було.
Єрмак назвав дезінформаційною кампанією версію про причетність СБУ до появи вагнерівців у Мінську.
