"Лавров, міністр закордонних справ, цього тижня був дуже занепокоєний проблемою викрадення людей. Тобто видно, що він чи то постійно дивиться якісь трилери про інопланетян, чи то взагалі ідея вирватися за межі його нинішньої людської і земної оболонки його несвідомо турбує. Але ось викрадення людей – для нього це важлива історія", – сказав політолог.
2 вересня російське "Радио Sputnik" повідомляло з посиланням на спортивний підрозділ свого агентства, що Лавров допустив імовірність викрадення російських спортсменів американцями "під приводом допінгових порушень".
Бєлковський припустив, що у цієї заяви є окремий підтекст, звернений до російської еліти: "Не користуйтеся свободою переміщення, тому що злі американці вас викрадуть".
"Тут є ще і несвідомий чинник того, що, можливо, і непогано бути викраденим, щоб закінчився весь цей нескінченний морок. Бо ж сам Сергій Вікторович Лавров виріс як великий російський дипломат у ті роки, коли наша країна не була ворогом Америки і не тяжіла до ідеї залізної завіси-лайт, як зараз. У 1980–1990-ті роки він сформувався як один із лідерів нашої дипломатії, але змушений як правильний держслужбовець дотримуватися лінії політичного керівництва настільки, що нещодавно сам [президент] Володимир Путін сказав, що Сергій Лавров іноді плутає себе з міністром оборони Сергієм Кужугетовичем Шойгу. Уже не знаю, під впливом яких чинників, але плутає", – пояснив політолог.
Він вважає, що Лавров, говорячи про можливі викрадення і посилаючись на американський "антидопінговий закон Родченкова" (Григорій Родченков – колишній директор Московської антидопінгової лабораторії, який розкрив масштабну програму держпідтримки застосування допінгу в Росії), не знає, що закон не поширюється на спортсменів.
"Заарештувати на його підставі і доправити у США можна тільки спортивних функціонерів, тобто людей, пов'язаних зі спортом. Тренерів, агентів, дилерів, лікарів, менеджерів можна заарештувати, але не спортсменів як таких", – підкреслив Бєлковський.