$40.53 €43.57
menu closed
menu open
weather +25 Київ

"Час виконувати обіцянки". США і ЄС закликали Україну зробити добір суддів незалежним

"Час виконувати обіцянки". США і ЄС закликали Україну зробити добір суддів незалежним У ЄС та США вважають, що Україні вдасться реалізувати судову реформу, тільки якщо комісії з добору суддів і членів антикорупційних організацій будуть незалежними
Фото: depositphotos.com
Посольство США в Україні та делегація Європейського союзу 16 червня виступили зі спільною заявою щодо судової та антикорупційної реформ. Текст опублікували на сайті американського посольства.

"Ми, як друзі України, підтримуємо керівництво України і просимо його діяти з політичною мужністю. Ми закликаємо його подумати про прагнення народу. Народ вимагав реформ під час Революції гідності й голосував за них. Зараз час керівництву України виконувати обіцянки", – ідеться в документі.

У заяві підкреслено, що основною передумовою успіху реформи судової системи й боротьби з корупцією є "незалежні експерти, призначені міжнародними партнерами України".

У ЄС та США нагадують про висновки Венеційської комісії, згідно з якими єдиний спосіб забезпечити незалежність членів відбіркових комісій – це "домогтися того, щоб міжнародні партнери України висунули частину кандидатів із закордонним досвідом, які не мають упереджень, конфлікту інтересів або прихованих планів".

Зазначають, що під час добору кандидатів до Вищого антикорупційного суду і в Національне агентство з питань запобігання корупції цей механізм був "надзвичайно успішним". "Незважаючи на постійні атаки на ці органи, вони отримують вищу суспільну довіру як результат своєї незалежності. Саме їхнє існування є перемогою України та свідченням її стійкості до внутрішньої й зовнішньої агресії", – ідеться в заяві.

Дипломати зазначають, що Україна пройшла довгий шлях із 2014 року, багато чого досягла і створила незалежні антикорупційні інститути.

"Але тепер країна повинна консолідувати ці реформи в той час, коли олігархи та корисливі інтереси намагаються знищити ці інститути, закони та інші досягнення, що послаблюють їхній політичний та економічний контроль над Україною", – підкреслили представники ЄС та США.

Контекст

Судову реформу в Україні розпочали 2014 року. У червні 2016 року Верховна Рада ухвалила закон про судоустрій і статус суддів, а також зміни до Конституції в частині правосуддя. Вони скасовували процедуру призначення суддів президентом на п'ятирічний строк. Також ліквідовували вищі спеціалізовані суди.

У грудні 2016 року парламент ухвалив закон про створення Вищої ради правосуддя. Цей орган замінив Вищу раду юстиції. Рада у складі 21 члена наділена повноваженнями звільняти суддів із посади, переводити їх в інший суд, давати згоду на затримання чи арешт судді. У Раді Європи заявляли, що конкурсні процедури добору і призначення суддів, які запровадили в межах судової реформи в Україні, відповідали стандартам організації.

16 жовтня 2019 року Верховна Рада ухвалила у другому читанні і в цілому законопроєкт щодо діяльності органів суддівського управління. Передбачено скорочення Верховного Суду із 200 до 100 осіб завдяки проведенню повторного добору суддів, ліквідацію Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, розширення повноважень Вищої ради правосуддя, можливість подання анонімних скарг на суддів і скорочення строків дисциплінарних процедур щодо них. Автор документа, президент України Володимир Зеленський підписав закон 4 листопада. Венеційська комісія 9 грудня опублікувала офіційний висновок про судову реформу Зеленського, у якому розкритикувала закон.

22 червня 2020 року Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт про внесення змін до закону України "Про судоустрій і статус суддів". Венеційська комісія оцінила документ переважно позитивно. У листопаді Рада скерувала законопроєкт Зеленського на доопрацювання. У лютому 2021-го він подав до парламенту ще три проєкти законів, що стосуються функціонування судової системи, один із них уже прийнято в першому читанні.

Про необхідність проведення судової реформи та забезпечення незалежності цієї гілки влади заявляли в ПАРЄ і Міжнародному валютному фонді. Очільник європейської дипломатії Жозеп Боррель назвав її найважливішою для України.