Політика

"Не розділяємо їх на сорти". У "Батьківщині" пояснили, чому проголосували за відставку Разумкова

7 жовтня 2021, 17.22 Этот материал также можно прочитать на русском

Голосування за відставку Разумкова – наша оцінка діяльності монобільшості, зазначили в "Батьківщині" Фото: Батьківщина / Facebook

Фракція "Батьківщина" в парламенті заявила, що голосування її нардепів за відставку Дмитра Разумкова з посади голови Верховної Ради є оцінкою діяльності "Слуги народу" за два останні роки. Текст заяви опубліковано 7 жовтня на сторінці партії у Facebook.

У депутатському об'єднанні зазначили, що "через парламент було проведено катастрофічні для України рішення".

"Розпродаж землі. Розпродаж стратегічної власності. Збільшення тарифів. Легалізація грального бізнесу. Зняття з грального бізнесу податків і підвищення податків для малого бізнесу. Злиденні пенсії і заробітні плати. Радикальне поглиблення бідності. Галопуюче зростання цін. Знищення малих підприємців. Повне урізання трудових прав людей. Усе це призвело до повного хаосу у країні. Призвело до розвалу", – ідеться в документі.

У "Батьківщині" вважають, що "турборежими, нічні голосування за продаж землі, законодавчий лобістський хаос, позбавлення депутатів права повноцінно обговорювати закони, постійне нехтування регламентом" ліквідували парламентаризм в Україні.

"Усе це "слуги народу" робили разом. Однією командою. Ми не розділяємо їх на сорти та прізвища – хто кращий, а хто гірший. Ми не пам'ятаємо якихось публічних заяв ексспікера проти всього цього шабашу. Ось чому сьогодні фракція "Батьківщина" проголосувала за його відставку. Це голосування – наша оцінка діяльності монобільшості за останні два роки без поділу на "героїв" і "антигероїв", – підкреслили у заяві.

Контекст

Разумков був на посаді спікера Ради з 29 серпня 2019 року. З травня до грудня 2019 року він був головою пропрезидентської партії "Слуга народу", пройшов у Раду під першим номером її виборчого списку. До участі в парламентських виборах був політтехнологом, займався бізнесом.
У фракції "Слуга народу" і Разумкова були розбіжності щодо закону про олігархів. Спікер вважає, що реєстр олігархів має створювати незалежна комісія, а не Рада національної безпеки і оборони, як це передбачено в законопроєкті. Він подавав свої правки до законопроєкту, а також звернувся до Венеціанської комісії з проханням оцінити його, усупереч рішенню фракції. Після ухвалення законопроєкту у другому читанні Разумков заявив про спроби фальсифікації тексту документа.
В Офісі президента ситуацію, що склалася, назвали "світоглядним конфліктом". У фракції конфлікт із Разумковим назвали "складною виробничою ситуацією".
30 вересня лідер фракції "Слуга народу" Давид Арахамія почав збір підписів про голосування за відкликання голови парламенту. 2 жовтня нардеп від "Слуги народу" Олексій Устенко повідомив, що його фракція зібрала достатню кількість підписів, необхідних для ініціювання відкликання Разумкова з посади спікера Ради.
Рада відкликала Разумкова з посади спікера 7 жовтня. За проголосувало 284 нардепи, проти – 74, утрималося – шестеро. Більшість голосів – 215 – надала фракція "Слуга народу". "Батьківщина" дала 20 голосів, "За майбутнє" – 19, "Довіра" – 18, "Голос" і позафракційні депутати – по шість.
Від "Батьківщини" проголосував проти лише один депутат – Андрій Ніколаєнко, від "Довіри" ніхто не виступив проти, але Микола Кучер утримався. Заступник голови фракції "Батьківщина" Сергій Соболєв також заявив, що фракція не голосуватиме за призначення представника від "Слуги народу" на пост голови Верховної Ради.
Арахамія сказав, що його здивував результат голосування парламентської фракції "Батьківщина" за відставку Разумкова. "Я думаю, що вони як політики зрозуміли, що це буде вже на 100% зроблено... Завжди по вітру грати – це ознака досвідченої політики", – зазначив нардеп.
Разумков відреагував на результати голосування. "Щодо голосування "Батьківщини", я зранку знав, що вони проголосують. Думаю, ми побачили нову коаліцію – "Слуга народу", "Батьківщина". СНБ буде", – сказав він.
На пост спікера висунули п'ятьох нардепів: нинішнього першого віцеспікера Руслана Стефанчука, голову фракції "Голос" Ярослава Железняка, позафракційного нардепа Гео Лероса і депутатів від "Європейської солідарності" Олексія Гончаренка та Яну Зінкевич. Двоє з них, Железняк і Лерос, зняли свої кандидатури. Рада проголосує за обрання спікера 8 жовтня.
На посаду першого віцеспікера партія "Слуга народу" висунули заступника голови цієї фракції Олександра Корнієнка.