Доброчин, а не Дебрецен. Сибіга анонсував зміну підходу України до назв іноземних топонімів

"Настав час робити наступний великий крок. Ми будемо повертати в національному вжитку назви українського походження іноземним топонімам. Адже ми в Україні кажемо Берестя, а не Брест [у Білорусі]. Білгород, а не Бєлгород [у країні-агресорі Росії]. Доброчин, а не Дебрецен [в Угорщині]. Цей список можна продовжувати", – написав він.

Український дипломат наголосив, що використання українських назв – суверенне національне право України, яке відповідає чинному українському законодавству.

Сибіга процитував ч. 3 ст. 41 закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної", де прописано, що назви об'єктів топоніміки на території інших держав у разі використання в Україні "подаються державною мовою у транскрипції з мови оригіналу з урахуванням особливостей української фонетики та правопису".

"Якщо такий географічний об'єкт, об'єкт топоніміки має назву українського походження, то така назва може застосовуватися замість або поряд з іншомовною. В офіційних документах назві українського походження надається перевага", – ідеться в законі.

Сибіга зазначив, що йдеться про "правильні кроки задля систематизації національного вжитку назв українського походження для іноземних топонімів".

"Ідеться саме про використання в Україні, ми нікому нічого не нав'язуємо. Інші держави та міжнародні організації мають свої географічні комісії, які складають відповідні реєстри. Таку роботу час провести й у нашій державі", – вважає глава МЗС.

За його словами, ідеться про той самий підхід, як і з виправленням некоректного використання іноземцями таких назв українських міст, як Kyiv, Odesa, Lviv, Chernihiv, Kharkiv, Chornobyl.

"Це насамперед про повагу. Точніше, нашу самоповагу як держави. Інші будуть поважати нас, лише якщо ми поважатимемо самих себе", – заявив Сибіга.

Він розповів, як нещодавно йому принесли ноту іноземної держави.

"Я почав читати текст, допоки не дійшов до слова "Kiev". Далі вже не читав. Розпорядився: "Повернути без розгляду та більше не приймати". Спершу треба вивчити правопис назв українських міст, а потім "поновлювати запевнення у глибокій повазі". Те саме стосується українських топонімів та інших, які мають відповідати українській, а не російській транслітерації", – пояснив Сибіга.