"Домовились співпрацювати". Стефанішина розповіла про свою зустріч із Сійярто

Відносини Києва й Будапешта погіршилися після ухвалення в Україні 2017 року закону "Про освіту". Відповідно до норм цього документа, розширюють використання державної мови у шкільному навчанні. Угорщина висловила стурбованість про майбутнє угорської меншини в Україні.

Українська сторона пояснювала, що в угорських школах на Закарпатті українську мову викладали в таких мізерних обсягах, що після закінчення школи більшість молодих угорців практично її не розуміє. Отже, у них виникають проблеми під час вступу до українських університетів і пошуку роботи.

Також в Угорщині вважали неприйнятним ухвалений 2019 року закон про функціонування української мови як державної. У МЗС Угорщини заявляли, що цей закон порушує права угорської меншини в Україні.

Після того як Єврокомісія 8 листопада 2023 року оприлюднила звіт, рекомендуючи розпочати переговори з Україною та Молдовою щодо вступу в ЄС, в уряді Угорщини погрожували накласти вето на саміті Євросоюзу 14–15 грудня, який має затвердити рішення ЄК.

У Раді національної безпеки і оборони наголошували, що Україна "готова йти на певні компроміси в цьому питанні" заради євроінтеграції. Водночас в українському уряді вважають, що Угорщина "політично не зацікавлена" раз і назавжди закрити питання про нацменшини в Україні.

8 грудня Рада ухвалила законопроєкт №10288-1 щодо врахування експертної оцінки Ради Європи та її органів із прав нацменшин (спільнот) в окремих сферах. Того самого дня євроінтеграційний закон підписав президент України Володимир Зеленський.