Кулеба розповів про зустріч із Сійярто, під час якої вони "чесно відповідали на запитання один одного". Сійярто теж розповів

Політика

11 грудня міністр закордонних справ України повідомив в Instagram, що годину спілкувався із главою МЗС Угорщини Петером Сійярто.

"Ми говорили годину. Була дуже довга, щира розмова. Ми давно одне одного знаємо, хоча дійсно з початку повномасштабного вторгнення Росії вперше так сіли і ґрунтовно поговорили. Ми чесно відповідали на запитання один одного", – написав український дипломат.

Він зазначив, що головною темою було рішення Європейської ради щодо відкриття переговорів про членство України в Європейському союзі.

"Розумію, що всі чекають відповідь: "Так чи ні?" Дайте трохи часу. Я зараз буду доповідати президенту [України Володимирові] Зеленському. Петер буде доповідати своєму прем'єр-міністру [Вікторові Орбану]. Між тим, хочу дати один сигнал. Я чітко сказав Петеру: "У нас спільне майбутнє в Європі. Ми маємо туди якнайшвидше дійти. Разом", – підкреслив Кулеба.

Про спілкування з Кулебою Сійярто написав у Facebook із Брюсселя.

"До лютого минулого року відносини тривали, ми багато зустрічалися, багато обговорювали, багато розмовляли, просто тому, що обидва хотіли налагодити відносини між Угорщиною й Україною. Це був важкий період для двосторонніх відносин", – зазначив угорський дипломат.

Він підтвердив, що обговорював із Кулебою, зокрема, євроінтеграцію України.

"Сказав колезі, що це для нас не тактичне питання, а рішення, яке має історичне значення для майбутнього всього Євросоюзу. Пропозиції щодо рішення не підготовлено, Єврокомісія практично не здогадується про вплив членства України в ЄС на всю громаду. Досить подумати, які некеровані проблеми спричинило попереднє рішення Єврокомісії щодо транзиту зерна або скасування обов'язкового ліцензування українських вантажів", – заявив Сійярто.

Він вважає, що "Єврокомісія не завершила підготовчої роботи, яка могла б гарантувати, що Україна продовжить переговори про вступ у взаємовигідний спосіб".

"Звичайно, ми говорили і про закон щодо меншин, а я також сказав колезі, що Угорщина очікує повернення до умов 2015 року. Проте точно, що ми обидва залишаємося відданими подальшому розвитку двосторонніх відносин", – підкреслив Сійярто.

Контекст

Відносини Києва й Будапешта погіршилися після ухвалення в Україні 2017 року закону "Про освіту". Відповідно до норм цього документа, розширюють використання державної мови у шкільному навчанні. Угорщина висловила стурбованість про майбутнє угорської меншини в Україні.
Українська сторона пояснювала, що в угорських школах на Закарпатті українську мову викладали в таких мізерних обсягах, що після закінчення школи більшість молодих угорців практично її не розуміє. Отже, у них виникають проблеми під час вступу до українських університетів і пошуку роботи.
Також в Угорщині вважали неприйнятним ухвалений 2019 року закон про функціонування української мови як державної. У МЗС Угорщини заявляли, що цей закон порушує права угорської меншини в Україні.
Після того як Єврокомісія 8 листопада 2023 року оприлюднила звіт, рекомендуючи розпочати переговори з Україною та Молдовою щодо вступу в ЄС, в уряді Угорщини пригрозили накласти вето на саміті Євросоюзу 14–15 грудня, який має затвердити це рішення ЄК.
У Раді національної безпеки і оборони наголошували, що Україна "готова йти на певні компроміси в цьому питанні" заради євроінтеграції. Водночас в українському уряді вважають, що Угорщина "політично не зацікавлена" раз і назавжди закрити питання про нацменшини в Україні.
8 грудня Рада ухвалила законопроєкт №10288-1 щодо врахування експертної оцінки Ради Європи та її органів із прав нацменшин (спільнот) в окремих сферах. Того самого дня євроінтеграційний закон підписав президент України Володимир Зеленський.