За його словами, відповідні рекомендації вже внесла до закону про освіту й затвердила Верховна Рада України.
"Цей законодавчий акт увідповіднює національне законодавство України до рекомендацій Венеціанської комісії, що має усунути занепокоєння, яке постійно висловлювала Угорщина", – сказав Кулеба.
Відповідаючи на запитання журналістів, як це змінить позицію Угорщини, яка і далі блокує українські перспективи вступу в ЄС і фінансову допомогу, Кулеба закликав угорську сторону дотримуватися "чесних правил гри".
"Ми можемо пострибати, потанцювати, якщо це потрібно додатково. Але я вважаю, що потрібно чесно грати гру. Якщо нам кажуть щось зробити і ми це робимо, це має бути зареєстровано як результат і прийнято, і бути основою для ухвалення рішень", – сказав міністр.
Він також повідомив, що 11 грудня, уперше від початку широкомасштабного вторгнення Росії в Україну, особисто зустрінеться з угорським колегою Петером Сійярто.
"І, гадаю, цей факт є промовистим: ми й далі говоримо з Угорщиною", – додав глава дипломатичного відомства.
Контекст
Відносини Києва і Будапешта погіршилися після ухвалення в Україні 2017 року закону "Про освіту". Відповідно до норм цього документа, розширюється використання державної мови в шкільному навчанні. Угорщина висловила стурбованість про майбутнє угорської меншини в Україні.
Українська сторона пояснювала, що в угорських школах на Закарпатті українську мову викладали в таких мізерних обсягах, що після закінчення школи більшість молодих угорців практично її не розуміє. Отже, у них виникають проблеми під час вступу до українських університетів і пошуку роботи.
Також в Угорщині вважали неприйнятним ухвалений 2019 року закон про функціонування української мови як державної. У МЗС Угорщини заявляли, що цей закон порушує права угорської меншини в Україні.
Після того як Єврокомісія 8 листопада 2023 року оприлюднила звіт, рекомендуючи розпочати переговори з Україною та Молдовою щодо вступу в ЄС, в уряді Угорщини пригрозили накласти вето на саміті Євросоюзу 14–15 грудня, який має затвердити це рішення ЄК.
У Раді з питань національної безпеки і оборони наголошували, що Україна "готова йти на певні компроміси в цьому питанні" заради євроінтеграції. Водночас в українському уряді вважають, що Угорщина "політично не зацікавлена" раз і назавжди закрити питання про нацменшини в Україні.
8 грудня Рада ухвалила законопроєкт №10288-1 щодо обліку експертної оцінки Ради Європи та її органів із прав нацменшин (спільнот) в окремих сферах. Того ж дня євроінтеграційний закон підписав президент України Володимир Зеленський.
0 Київ
