+13 Київ
"Саме кейс Михайла Саакашвілі може виявити цю промосковську сутність влади в Грузії. Раніше так не здавалося. [...] Це була вимога не якихось, там, правозахисників, Дмитра Гордона чи когось іще, а це була вимога ЄС, [який висловлював стурбованість станом здоров'я Саакашвілі]... Тобто там 12 чи 13 умов, які потрібно виконати, щоб здобути можливість кандидатства в ЄС. І вони так упираються. Дивно. Ви ж у ЄС ідете, вам у ЄС потрібно", – сказав він.
Юрист також назвав нонсенсом спробу влади Грузії ухвалити закон про іноземний вплив і про іноземних агентів, яка викликала масові протести.
"І ось ніби ця суперечність між громадськістю і владою... Влада начебто така: між Москвою і Заходом, – а громадськість однозначно: 80% чи 85% – демонструє, що всі за європеїзацію, за євроінтеграцію тощо. Мені здалося все-таки за ці два з половиною місяці чи, може, уже за три, що, ви знаєте, долю Саакашвілі сам грузинський народ не ставить однаково важливою, як і євроінтеграцію. Тобто він вважає це не таким важливим", – зазначив Фейгін.
Він стверджує, що в цьому відіграють роль політичні уподобання грузинської молоді.
"У когось є якісь особисті претензії, комусь не подобається його ЄНД ("Єдиний національний рух") – молодь якось далека... І ось такої, масової, підтримки, і такого, як Майдан звільняв ту ж [колишню прем'єр-міністерку України Юлію] Тимошенко... Хоча вона і не мала такої величезної популярності, до неї теж ставлення було різним, але розуміли, що мають з'явитися люди, які, перебуваючи у в'язниці, символізують собою цей стан речей", – пояснив Фейгін.
Із цього він робить свій висновок.
"Тобто все-таки права людини й доля самого Саакашвілі – вона чомусь для покоління протестувальників (молодих людей) не має такої вирішальної ролі, яку мала навіть доля Тимошенко за всього складного ставлення учасників Майдану", – наголосив Фейгін.
