"Ніхто мене ні про що не питав – ні про замовників, ні про виконавців, узагалі ні про що. Це взагалі дивна історія, чому вони так поводилися. Навпаки, слідчі чітко говорили, що вони впевнені в нашій непричетності. Але чому нас тримали під вартою – це вже якась таємниця", – сказав він.
Антоненко висловив думку, що йому тривалий час відмовляли в пом'якшенні запобіжного заходу, для того щоб створити "помилкове враження, що люди винні".
"Тобто для суспільства, якщо людину тримають під вартою, значить є за що. Ні більше, ні менше. А насправді це повна брехня, і цей вплив, ми бачимо вплив безпосередньо міністра [внутрішніх справ Арсена] Авакова на рішення судів і на суди", – додав він.
Контекст
Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві внаслідок підриву машини, яка належала співзасновниці видання "Українська правда", цивільній дружині журналіста Олені Притулі. Прокуратура кваліфікувала інцидент як умисне вбивство, вчинене у спосіб, небезпечний для життя багатьох людей.
12 грудня 2019 року Аваков повідомив про затримання підозрюваних у причетності до вбивства Шеремета. Пізніше того самого дня Нацполіція назвала імена ймовірних причетних. Це військова медсестра Яна Дугарь, військовослужбовець і музикант Антоненко та дитяча кардіохірургиня Юлія Кузьменко. Усіх їх заарештували, пізніше Дугарь і Кузьменко пом'якшили запобіжний захід і випустили із СІЗО.
Антоненко перебував під вартою із 14 грудня 2019 року. Востаннє строк дії запобіжного заходу йому продовжували 23 березня 2021 року. 30 квітня Шевченківський районний суд Києва відпустив його під цілодобовий домашній арешт із зобов'язанням носити електронний браслет.
22 травня 2020 року поліція повідомила захист підозрюваних про закінчення досудового розслідування.
Шевченківський райсуд Києва ухвалив рішення, що судити Антоненка, Дугарь і Кузьменко будуть за участю присяжних. Перше засідання по суті відбулося 28 вересня.
Фігуранти заявляють, що не причетні до вбивства.
-2 Київ
