Фракція ОПЗЖ стала частіше прогулювати засідання Ради після введення санкцій проти Медведчука – "Чесно"

Фракція ОПЗЖ стала частіше прогулювати засідання Ради після введення санкцій проти Медведчука – "Чесно" У лютому 2021 року РНБО ввела санкції проти Медведчука
Фото: EPA
Народні депутати від "Опозиційної платформа – За життя" стали рідше приходити на голосування за законопроєкти у другому читанні після введення санкцій проти голови політради партії, нардепа Віктора Медведчука і його колеги по фракції Тараса Козака. Про це 15 липня повідомив рух "Чесно".

Члени фракції стали пропускати засідання ще в жовтні 2020 року, ця тенденція сягнула піку наприкінці березня – у квітні 2021 року, зазначили в "Чесно". 

У квітні під час голосування за низку законопроєктів у другому читанні фракція була відсутньою майже в повному складі (44 депутати). У червні в середньому 11 депутатів від ОПЗЖ були відсутніми під час голосувань.

"Деякі законопроєкти ОПЗЖ підтримує. У червні найбільшу кількість голосів від цієї фракції – 27 отримав президентський законопроєкт про ратифікацію протоколу про приєднання Європейського співтовариства до Міжнародної конвенції щодо співробітництва у галузі безпеки аеронавігації "Євроконтроль",  зазначили в "Чесно".

Інфографіка: chesno.org Інфографіка: chesno.org

Контекст

У лютому 2021 року РНБО ввела санкції проти Медведчука і Козака та компаній, що належать їм і їхнім сім'ям (зокрема під санкції потрапили телеканали "112 Україна", ZIK і NewsOne). Обмеження до цих осіб вирішили застосувати на підставі розслідування СБУ щодо фінансування тероризму. Під санкції, зокрема, потрапив Новошахтинський завод нафтопродуктів, оскільки, за даними ЗМІ, він забезпечував нафтопродуктами окуповані Росією території Донецької та Луганської областей. Секретар РНБО Олексій Данілов заявляв, що дизпальним із цього заводу заправляють російські танки в ОРДЛО.

11 травня генпрокурорка України Ірина Венедіктова підписала Медведчуку і Козаку підозри у державній зраді та замаху на розкрадання національних ресурсів. ЗМІ повідомили, що в будинку Медведчука в Києві та офісі ОПЗЖ СБУ проводила обшуки.

Венедіктова підкреслила, що політики у справі немає, ідеться лише про кримінальні злочини.

У справі три епізоди, перший із них стосується допомоги Росії в отриманні нафтогазового родовища в анексованому Криму, другий – передання спецслужбам РФ таємних відомостей про українські війська, третій – участі фігурантів у розробленні проєкту "Луч", за допомогою якого планували вербувати українських мігрантів у РФ.

12 травня Медведчук і його адвокати прийшли в Офіс генпрокурора й ознайомилися з підозрою. За словами захисників політика, його повідомили про підозру за ст. 111 (державна зрада) і за ст. 438 (порушення законів і звичаїв війни) Кримінального кодексу України. Як уточнила Венедіктова, підозра за ст. 438 стосується розкрадання національних ресурсів на тимчасово окупованій території Криму.

Прокуратура подала клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави 300 млн грн, "з огляду на те, що це приблизно 10-та частина тих цінностей, які могли розкрасти".

Медведчук після прибуття в суд заявив, що не зможе сам сплатити заставу в розмірі 300 млн грн, про яку клопоче прокуратура, через блокування його рахунків. Зрештою Медведчука відправили під цілодобовий домашній арешт.

Медведчук назвав справу політично мотивованою і подав скаргу до Європейського суду з прав людини.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати