Глави МЗС ЄС не визнали Лукашенка легітимним президентом Білорусі, але про санкції не домовилися

Глави МЗС ЄС не визнали Лукашенка легітимним президентом Білорусі, але про санкції не домовилися Боррель розповів про результати обговорення білоруської проблеми на саміті очільників МЗС
Фото: ЕРА

Питання про введення санкцій проти посадових осіб режиму Олександра Лукашенка буде розглянуто на рівні глав держав і урядів Євросоюзу. Про це заявив верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель.

Міністри закордонних справ країн Європейського союзу домовилися не визнавати Олександра Лукашенка законно обраним президентом Білорусі. Про це за підсумками зустрічі глав МЗС у Брюсселі 21 вересня заявив верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель. Його брифінг транслювали на сайті європейської служби зовнішніх справ.

"Ми не визнаємо легітимності Лукашенка за результатами виборів. Ми вважаємо їх, безумовно, сфальсифікованими. Водночас висловлюємо солідарність із народом Білорусі, його демократичними прагненнями. Закликаємо до нових вільних виборів під наглядом ОБСЄ", – сказав Боррель.

За його словами, у Європі багато років не бачили такого жорстокого придушення прав громадян на висловлення думки, як у Білорусі.

Глава європейської дипломатії застеріг усі держави від утручання у внутрішні справи Білорусі, наголосивши, що лише народ цієї країни може розв'язувати свої нагальні політичні проблеми.

Коментуючи перспективи запровадження санкцій щодо посадових осіб режиму Лукашенка, причетних до незаконних затримань і тортур учасників демонстрацій, Боррель сказав: "Після обговорення стало зрозуміло, що схвалення санкцій сьогодні неможливе, оскільки не досягнуто одностайної згоди. Це питання буде розглянуто на рівні глав держав і урядів Європейського союзу пізніше цього тижня".

Глави МЗС обговорили тему фінансової підтримки громадянського суспільства та незалежних медіа Білорусі, додав Боррель.

Міністри закордонних справ країн Євросоюзу 28 серпня домовилися запровадити санкції проти білоруських високопоадовців через фальсифікацію результатів виборів президента й насильство проти мітингувальників. Ухвалення рішення про введення санкцій офіційно було заплановане на 21 вересня.

10 вересня агентство Bloomberg повідомляло, що рішення про введення санкцій блокує Кіпр, домагаючись вжиття штрафних заходів ЄС щодо Туреччини, яка веде розвідку газу у спірних водах східного Середземномор'я.

19 вересня стало відомо, що представник Кіпру знову наклав вето на проєкт санкцій ЄС проти Білорусі.

У Білорусі з 9 серпня тривають масові акції протесту. Учасники демонстрацій вважають, що результати голосування на виборах президента сфальсифіковано. За офіційними даними, перемогу здобув чинний президент Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиційна кандидатка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи свідчили про протилежне – упевнену перемогу Тихановської.

Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, зокрема з використанням світлошумових гранат, гумових куль і водометів. За час протестів було затримано приблизно 10 тис. демонстрантів, сотні дістали травми й поранення. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати