+5 Київ
Угорщина політизує ситуацію навколо мовної статті українського закону "Про освіту". Про це 23 лютого міністр освіти і науки Лілія Гриневич заявила в ефірі телеканала "Інтер".
"Ми зі свого боку виконуємо зобов'язання, тоді як Угорщина неймовірно перекручує поточну ситуацію", – зазначила вона.
Гриневич нагадала, що в український парламент подали законопроект, який збільшить термін імплементації спірних положень.
"Перехідний період було передбачено для впровадження мовної статті в повному обсязі до 2020 року, зараз його буде продовжено до 2023 року", – пояснила вона.
Після ухвалення 5 вересня 2017 року у другому читанні і в цілому українського закону "Про освіту", який розширив використання української мови в навчанні, Угорщина й низка інших країн висловили занепокоєння через майбутнє національних меншин в Україні.
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що блокуватиме зближення України з ЄС і НАТО, поки Київ не внесе змін до документа.
Ініціативу передали на експертизу у Венеціанську комісію, яка сформулювала висновки 8 грудня. Києву запропонували внести зміни до 7-ї статті – щодо недискримінації навчання недержавними мовами, які не є офіційними у Європейському союзі. Зокрема йшлося про викладання в середній школі російською мовою.
Комісія не стала наполягати на зміні статті закону, але рекомендувала Україні вжити заходів щодо недопущення дискримінації мов національних меншин.
У Євросоюзі заявили, що Київ має врахувати рекомендації Венеціанської комісії.
14 лютого 2018 року Кабмін передав у Верховну Раду законопроект, у якому запропонував продовжити перехідний період впровадження мовної статті закону "Про освіту".
16 лютого Сіярто наполіг, що Україна має зупинити дію документа і почати переговори із закарпатськими угорцями.
