Аналізуючи проєкт закону президента України Володимира Зеленського під час лекції студентам Києво-Могилянської академії, Гриценко презентував слайд із п'ятьма "ефективними інструментами", які, на його погляд, необхідні для проведення деолігархізації. Серед них:
- Антимонопольний комітет України має стати потужнішим у дотриманні економічної конкуренції, ніж Офіс генпрокурора в дотриманні закону;
- прозорість у структурі власності та фінансуванні каналів;
- кардинальне обмеження виборчих фондів і ТБ-реклами;
- антиофшорні механізми, референтне ціноутворення, справедливі рентні платежі;
- закон про лобізм.
"Законопроєкт Зеленського не містить жодної із вказаних п'яти позицій. А значить, ніякої деолігархізації не буде. Буде медійний галас – і буде пшик. Шкода, що нинішні керманичі та їхні помічники не мають освіти. Країну шкода", – написав Гриценко.
Контекст
2020 року Зеленський заявляв, що готовий говорити з великим бізнесом і забезпечити йому рівні правила, а натомість хоче, щоб олігархи жили і працювали за законом. Він вважає, що олігархам треба віддати "ролі в масовці, а не головні ролі".
15 квітня 2021 року на засіданні РНБО Зеленський анонсував розроблення "фундаментального законопроєкту про статус олігарха в нашій країні". За його словами, законодавчу ініціативу спрямовано, зокрема, на те, щоб олігархи не могли впливати "на вибір країни, на економіку, на закони, на Верховну Раду".
14 травня секретар РНБО Олексій Данілов зазначив, що, на його думку, під дію розроблюваного закону про олігархів підпадає 13 осіб, можливо, більше. Їхні прізвища Данілов назвати відмовився.
Документ подали на розгляд Верховної Ради 2 червня. Згідно із законопроєктом, олігарх відповідає щонайменше трьом із таких ознак: бере участь у політичному житті; має значний вплив на засоби масової інформації (зокрема інтернет-ЗМІ); є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) суб'єкта господарювання, є суб'єктом природних монополій або займає монопольне (провідне) становище на загальнодержавному товарному ринку і протягом одного року постійно підтримує або посилює це становище; вартість активів перевищує мільйон прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб станом на 1 січня відповідного року.
У разі занесення бізнесмена до реєстру олігархів йому буде заборонено брати участь у купівлі об'єктів великої приватизації, фінансувати політичні партії. Окрім того, посадовцям потрібно буде повідомляти про контакти з олігархами, а самі бізнесмени – мають подавати декларацію в Національне агентство з питань запобігання корупції.