Гройсман про проєкт держбюджету-2022: Це стоп-кран розвитку економіки, він стане бюджетом банкрутства

Політика

Поданий Кабінетом Міністрів України проєкт державного бюджету на 2022 рік не є бюджетом розвитку і демонструє спробу відновлення централізації у країні, заявив лідер партії "Українська стратегія", експрем'єр Володимир Гройсман. Про це він сказав в ефірі телеканала "Україна 24".

"Це вже третій бюджет діючої влади. Він чітко показує нам, про що вони думають і як будуть рухатися далі. Цей бюджет не про економічне зростання. Для мене економічне зростання – це зростання благополуччя людей. Цей бюджет – це стоп-кран розвитку економіки. Це бюджет централізації. Забирають кошти у місцевих бюджетів, у громад. Це антисоціальний бюджет, у ньому немає людей, які потребують підтримки", – сказав Гройсман.

Політик звернув увагу на те, що в офіційній презентації Міністерства фінансів основним джерелом доходів бюджету визначено податок на додану вартість.

"Він росте на 72,5 млрд грн. Це ми з вами заплатимо ці гроші через інфляцію та зростання цін. Далі – податок на доходи фізичних осіб. Це ми заплатимо! Це лягає тягарем на кожного через механізми підвищення податків. Вони хочуть забрати все, що є у людей", – заявив Гройсман.

Проблемна, на його думку, і ситуація в Пенсійному фонді, який за фактом не забезпечений видатками в системі надання субсидій, оскільки під час зростання цін на газ обсяг допомоги не росте, а також у борговій політиці.

"Нас ведуть до банкрутства. Вони планують направити на дороги понад 120 млрд грн, із них 40 млрд – запозичувати. За три роки вони позичили [на дороги] майже 120 млрд грн, які ляжуть на плечі кожного українця і стримуватимуть підвищення зарплат і пенсій", – вважає політик.

На думку Гройсмана, держбюджет-2022 має бути бюджетом розвитку і децентралізації, проте стане "бюджетом банкрутства від уряду, який продукує погані рішення".

Контекст

15 вересня Кабінет Міністрів України затвердив і зареєстрував у парламенті проєкт держбюджету на 2022 рік.
Як сказав на засіданні Кабміну міністр фінансів Сергій Марченко, доходи передбачено на рівні 1,278 трлн грн, видатки – 1,466 трлн грн. Ці показники держбюджету відрізняються від даних, опублікованих на сайті Ради, – у документі доходи держбюджету передбачено на рівні 1,267 трлн грн, видатки – 1,442 трлн грн.
Глава Мінфінуповідомив, що граничний дефіцит знижено до 3,5% ВВП (188 млрд грн) порівняно з бюджетом на 2021 рік.
Згідно з проєктом, наступного року лікарям піднімуть зарплати, а студентам – стипендії. Мінімальна заробітна плата з 1 січня становитиме 6500, з 1 жовтня – 6700 грн.