Політика

Герой України Хмара: Якщо хтось із колишніх політв'язнів скаже, що КДБ не намагався його завербувати, значить, він бреше

12 вересня 2023, 13.22 Этот материал также можно прочитать на русском

Хмара: Ідея – понад усе. Що таке "я" проти ідеї? Це неспівмірні речі Фото: Сергій Крилатов / Gordonua.com

За радянських часів Комітет держбезпеки застосовував тактику психологічного тиску до всіх проукраїнських активістів. Про це колишній радянський політв'язень, борець за незалежність України, народний депутат трьох скликань, Герой України Степан Хмара розповів в інтерв'ю засновнику видання "ГОРДОН" Дмитрові Гордону.

Під час інтерв'ю Гордон зазначив, що, за словами першого президента України Леоніда Кравчука, у списку агентури КДБ, який Кравчуку в серпні 1991 року передав керівник українського КДБ Микола Голушко, було багато, хоч і не всі, керівників "Народного руху України", а також інші люди з керівництва України. Журналіст запитав Хмару, чи намагався КДБ завербувати його.

"А я вам скажу так: якщо хтось вам із колишніх політичних в'язнів скаже, що до нього не підходили, – значить, він бреше. До кожного підходили, у тому числі до мене... КДБ розробив тактику психологічного тиску. Коли мене забрали, у мене двоє малолітніх дітей: син – у молодших класах, Соломійка – ще в дитячому садочку... Дружина хворіла... І вони на таких нотках грають: "А хто дітей ваших виховає? Ми від вас не вимагаємо щось надзвичайне, але, може, у деяких питаннях ви нам підете назустріч?" Отак", – розповів Хмара.

Він зазначив, що до кожного представники КДБ мали "свій індивідуальний підхід".

"Як мені хвалився один з оперативників КДБ, "ми слідкували за вами, ми знаємо, що і ви за нами слідкували". А так дійсно було. "Але ви ніколи не вийшли з дому, як ви їхали на роботу, щоб у вас штани не були випрасувані. І ми знаємо, які ви цигарки курили завжди". Були цигарки "Львів" на той час. Дійсно, це було так. І щоб непоголений з'явився на людях. Вони вивчали індивідуально кожного, і до кожного був підхід", – наголосив колишній політв'язень.

Він зазначив, що не піддався на вербування, бо не міг зрадити ідею, і ніколи не шкодував про це, навіть на зоні.

"Ідея – понад усе. Богу дякувати, дружина мене розуміла... Що таке "я" проти ідеї? Це неспівмірні речі. Хто я? Пилинка. А ідея – це вічне, без якого ми не виживемо, без якого в нас не буде держави, не буде свободи, не буде реалізації нації. Я вихований як націоналіст України", – сказав Хмара.

Контекст

Хмара народився 1937 року у Львівській області. Закінчив стоматологічний факультет Львівського медичного інституту. 18 років працював стоматологом.
У 1960–1970-х роках поширював самвидав, брав участь у випуску підпільного журналу "Український вісник".
1980 року Хмару заарештували й того самого року засудили до семи років позбавлення волі та п'яти років заслання за "антирадянську агітацію й пропаганду". 1987 року, за півтора місяця до закінчення табірного строку, його помилували.
Тричі (1990-го, 1994-го та 2002-го) його обирали народним депутатом України.
Хмара – активний учасник Помаранчевої революції й Революції гідності. 2006 року йому надали звання Героя України.